-1-
іменник чоловічого роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Луг  
родовий Лу́гу  
давальний Лу́гу, Лу́гові  
знахідний Луг  
орудний Лу́гом  
місцевий на/у Лу́зі, Лу́гу  
кличний Лу́гу*  
-2-
іменник чоловічого роду
(лука)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Луг  
родовий Лу́гу  
давальний Лу́гу, Лу́гові  
знахідний Луг  
орудний Лу́гом  
місцевий на/у Лу́зі, Лу́гу  
кличний Лу́гу*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний луг лу́ги
родовий лу́гу лу́гів
давальний лу́гу, лу́гові лу́гам
знахідний луг лу́ги
орудний лу́гом лу́гами
місцевий на/у лу́зі на/у лу́гах
кличний лу́гу* лу́ги*

Словник синонімів

ЛІС (велика площа землі, заросла деревами й кущами), БІР, ГАЙ, ПЕРЕ́ЛІСОК, ПЕРЕЛІ́Сдіал.,ПРИ́ЛІСрідше (невеликий, перев. листяний ліс); ДІБРО́ВА (листяний ліс, у якому переважає дуб); ДУБИ́НА, ДУБНЯ́К, ДУБНИ́К, ДУБИ́ННЯрозм. (дубовий ліс); ПУ́ЩА, ХА́ЩІ (великий густий, дрімучий ліс);ПРА́ЛІС (предковічний ліс); ЛІСОПА́РК (приміський ліс); ЛУГзаст. (низина, поросла лісом). За Россю на горбах сизів старий ліс (І. Нечуй-Левицький); Машини мчали в ніч, в гущавину поліських борів, назустріч ранкові... (В. Козаченко); Дорога й далі йшла вздовж Уралу.. Траплялися тінисті гаї і неглибокі балки (З. Тулуб); Недалеко шляху ріденький перелісок (С. Васильченко); Часом ми переїздили місток через неглибоку синю річечку,.. часом пропливав повз нас негустий низькорослий переліс (Л. Первомайський); Біля прилісу Яків наздоганяє двох дівчат (М. Стельмах); Дивною була ця любов до степових рослин і запахів у нього, корінного поліщука, який народився і виріс у суворих пущах, під шум вікових поліських дібров (О. Гончар); Пролітають мимо них Чагарі й дубини, Ліси, села, хутори (С. Руданський); Закінчився старий дубняк і почався молодий осичник (П. Воронько); Птиці Вилітали з дубника (П. Воронько); У полі стояла спека, а тут, у затінку густого дубиння, було вільготно і навіть не душно (Ю. Смолич); Здається, він заблудився в лісових хащах (О. Гуреїв); Околиця села, а за нею - берег, ніби болото, а далі старезний похмурий праліс (М. Олійник); Часом.. їдуть вони не прямо бульваром, а звертають ліворуч, поза лісопарком (Ю. Мушкетик); Далі почалися великі, темні луги (Леся Українка).
ЛУ́КА (рівна місцевість, вкрита трав’янистою рослинністю), ЛАЗдіал.; ЛУГ, ЛУГО́ВИНА, ЛУЖИ́НАрозм. (поросла також кущами); ЦА́РИНКАдіал. (невеличка лука при садибі, в лісі); ПРИЛУ́КА (по берегах річок, озер); ОБОЛО́НЬ, ОБОЛО́НЯ (заплавні луки). Хвилин за п’ятнадцять ліс кінчився і попереду розстилалися зелені луки (П. Кочура); - Знаєш, Василю, ще такою косою на моєму лазу ніхто не скуб травичку! - кинув ґазда (І. Чендей); Сула вилася нанизу срібною стрічкою по зелених лугах, по сіножатях (І. Нечуй-Левицький); В поході часто і в бою, на свіжій луговині солдат згада сім’ю свою (М. Рудь); На одшибі стояв один одним Високий дуб; а там, за ним, ..простяглася Лужина шовкова геть-геть... (Укр. поети-романтики); У темняві вечора вирізьблювалися зелені свіжі царинки, вкриті, мов килимом, травичкою (А. Крушельницький); Ще не озвались на прилуці Уранішні перепілки, А косаріуже по ручці Пройшли від шляху до ріки (І. Вирган); На оболоні ходили корови, телята і щипали мокру травицю (Панас Мирний); Веслом озвалась оболоня, Кругами плесо б’є живе (М. Стельмах).
-3-
іменник чоловічого роду
(гідрооокис металів)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Луг  
родовий Лу́гу  
давальний Лу́гу, Лу́гові  
знахідний Луг  
орудний Лу́гом  
місцевий на/у Лу́зі, Лу́гу  
кличний Лу́гу*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний луг лу́ги
родовий лу́гу лу́гів
давальний лу́гу, лу́гові лу́гам
знахідний луг лу́ги
орудний лу́гом лу́гами
місцевий на/у лу́зі на/у лу́гах
кличний лу́гу* лу́ги*

Словник синонімів

ЛІС (велика площа землі, заросла деревами й кущами), БІР, ГАЙ, ПЕРЕ́ЛІСОК, ПЕРЕЛІ́Сдіал.,ПРИ́ЛІСрідше (невеликий, перев. листяний ліс); ДІБРО́ВА (листяний ліс, у якому переважає дуб); ДУБИ́НА, ДУБНЯ́К, ДУБНИ́К, ДУБИ́ННЯрозм. (дубовий ліс); ПУ́ЩА, ХА́ЩІ (великий густий, дрімучий ліс);ПРА́ЛІС (предковічний ліс); ЛІСОПА́РК (приміський ліс); ЛУГзаст. (низина, поросла лісом). За Россю на горбах сизів старий ліс (І. Нечуй-Левицький); Машини мчали в ніч, в гущавину поліських борів, назустріч ранкові... (В. Козаченко); Дорога й далі йшла вздовж Уралу.. Траплялися тінисті гаї і неглибокі балки (З. Тулуб); Недалеко шляху ріденький перелісок (С. Васильченко); Часом ми переїздили місток через неглибоку синю річечку,.. часом пропливав повз нас негустий низькорослий переліс (Л. Первомайський); Біля прилісу Яків наздоганяє двох дівчат (М. Стельмах); Дивною була ця любов до степових рослин і запахів у нього, корінного поліщука, який народився і виріс у суворих пущах, під шум вікових поліських дібров (О. Гончар); Пролітають мимо них Чагарі й дубини, Ліси, села, хутори (С. Руданський); Закінчився старий дубняк і почався молодий осичник (П. Воронько); Птиці Вилітали з дубника (П. Воронько); У полі стояла спека, а тут, у затінку густого дубиння, було вільготно і навіть не душно (Ю. Смолич); Здається, він заблудився в лісових хащах (О. Гуреїв); Околиця села, а за нею - берег, ніби болото, а далі старезний похмурий праліс (М. Олійник); Часом.. їдуть вони не прямо бульваром, а звертають ліворуч, поза лісопарком (Ю. Мушкетик); Далі почалися великі, темні луги (Леся Українка).
ЛУ́КА (рівна місцевість, вкрита трав’янистою рослинністю), ЛАЗдіал.; ЛУГ, ЛУГО́ВИНА, ЛУЖИ́НАрозм. (поросла також кущами); ЦА́РИНКАдіал. (невеличка лука при садибі, в лісі); ПРИЛУ́КА (по берегах річок, озер); ОБОЛО́НЬ, ОБОЛО́НЯ (заплавні луки). Хвилин за п’ятнадцять ліс кінчився і попереду розстилалися зелені луки (П. Кочура); - Знаєш, Василю, ще такою косою на моєму лазу ніхто не скуб травичку! - кинув ґазда (І. Чендей); Сула вилася нанизу срібною стрічкою по зелених лугах, по сіножатях (І. Нечуй-Левицький); В поході часто і в бою, на свіжій луговині солдат згада сім’ю свою (М. Рудь); На одшибі стояв один одним Високий дуб; а там, за ним, ..простяглася Лужина шовкова геть-геть... (Укр. поети-романтики); У темняві вечора вирізьблювалися зелені свіжі царинки, вкриті, мов килимом, травичкою (А. Крушельницький); Ще не озвались на прилуці Уранішні перепілки, А косаріуже по ручці Пройшли від шляху до ріки (І. Вирган); На оболоні ходили корови, телята і щипали мокру травицю (Панас Мирний); Веслом озвалась оболоня, Кругами плесо б’є живе (М. Стельмах).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний луг лу́ги
родовий лу́гу лу́гів
давальний лу́гу, лу́гові лу́гам
знахідний луг лу́ги
орудний лу́гом лу́гами
місцевий на/у лу́гу на/у лу́гах
кличний лу́гу* лу́ги*

Словник синонімів

I. ЛУГрозм. (водний настій попелу, який уживається для прання, миття тощо), ВІДМО́КАдіал.,МИ́ТЕЛЬдіал.,ТУЗЛУ́Крозм. заст. (для зоління білизни). Зігріла [мати] окропу, щоб змити мені голову, внесла шаплик і наказала скидати все і лізти в луг (М. Чабанівський); Мотря стала оджимать сорочки з відмоки (І. Нечуй-Левицький); Налила [Настя] в миску мителю, розпустила коси і почала мити голову (І. Нечуй-Левицький); Положи сорочку в тузлук (Словник Б. Грінченка).