-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | лошачо́к | лошачки́ |
| родовий | лошачка́ | лошачкі́в |
| давальний | лошачко́ві, лошачку́ | лошачка́м |
| знахідний | лошачка́ | лошачки́, лошачкі́в |
| орудний | лошачко́м | лошачка́ми |
| місцевий | на/у лошачко́ві, лошачку́ | на/у лошачка́х |
| кличний | лошачку́ | лошачки́ |
Словник синонімів
ЛОША́ (маля кобили), ЛОША́ТКО пестл., ЛОШАЧО́К пестл., ЖЕРЕБ’Я́, КОНЕНЯ́ пестл., КОНЯ́ розм. рідше; СТРИГУ́Н, СТРИГУНЕ́ЦЬ пестл., СТРИЖЧА́ (однорічне лоша). Роман Блаженко обійняв лоша за шию і притулився шершавою щокою до його атласної мордочки (О. Гончар); А біля воза бігає лошатко (Д. Павличко); Він пішов на ярмарок і купив лошачка. Носив йому трави, напував джерельною водичкою і чекав, аби лошачок виріс у доброго коня (казка); Жереб’я схопилося, потрусилося, і з’явився з нього прекрасний Татош (казка); Верхи з поля гнав лошат-стригунів брат Федот (М. Рудь); І от, натомлені, притихлою ходою Вони [коні] вертаються. Лиш кілька стригунців Не хочуть ні вівса, ні сну, ні супокою (М. Рильський); Який тут розум.. - розкидать пашню без діла? Неначе нікуди подіть! Стрижчаті б дав, то й я б [Шкапа] поїла (Л. Глібов).