лоціювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | лоціюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | лоцію́ймо | |
| 2 особа | лоцію́й | лоцію́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | лоціюва́тиму | лоціюва́тимемо, лоціюва́тимем |
| 2 особа | лоціюва́тимеш | лоціюва́тимете |
| 3 особа | лоціюва́тиме | лоціюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | лоцію́ю | лоцію́ємо, лоцію́єм |
| 2 особа | лоцію́єш | лоцію́єте |
| 3 особа | лоцію́є | лоцію́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| лоцію́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | лоціюва́в | лоціюва́ли |
| жін. р. | лоціюва́ла | |
| сер. р. | лоціюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| лоційо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| лоційо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| лоціюва́вши | ||