-1-
іменник чоловічого роду
(лоскотання)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ло́скіт  
родовий ло́скоту  
давальний ло́скоту, ло́скотові  
знахідний ло́скіт  
орудний ло́скотом  
місцевий на/у ло́скоті  
кличний ло́скоте*  

Словник синонімів

ЛОСКОТА́ННЯ (доторкання до шкіри, що викликає легке нервове збудження), ЛО́СКІТ, ЛО́СКОТИмн., ДОТИКА́ННЯдіал.Ми нахилялись над краєм човна, такі близькі до себе, що чули на щоках лоскотання волосся (М. Коцюбинський); Тонкий, ніжний лоскіт трепетом проймав усе тіло (В. Козаченко).
-2-
іменник чоловічого роду
(тріск)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ло́скіт  
родовий ло́скоту  
давальний ло́скоту, ло́скотові  
знахідний ло́скіт  
орудний ло́скотом  
місцевий на/у ло́скоті  
кличний ло́скоте*  

Словник синонімів

ЛОСКОТА́ННЯ (доторкання до шкіри, що викликає легке нервове збудження), ЛО́СКІТ, ЛО́СКОТИмн., ДОТИКА́ННЯдіал.Ми нахилялись над краєм човна, такі близькі до себе, що чули на щоках лоскотання волосся (М. Коцюбинський); Тонкий, ніжний лоскіт трепетом проймав усе тіло (В. Козаченко).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ло́скіт  
родовий ло́скоту  
давальний ло́скоту, ло́скотові  
знахідний ло́скіт  
орудний ло́скотом  
місцевий на/у ло́скоті  
кличний ло́скоте*  

Словник синонімів

ТРІСК (різкий або сухий звук, який утворюється, коли щось ламається, лопається, тріскає тощо), ТРІ́СКІТ, ЛУСК, ЛУ́СКІТ, ЛО́СКІТдіал.,ТРЯ́СКІТрідко,ПО́ЛУСКрідко;ТРІСКОТНЕ́ЧАрозм.,ТРІСКОТНЯ́розм., ТРІСКОТНЯ́ВАрозм. (безперервні або тривалі звуки). Весело, з тріском палає в печі сухий комиш (М. Коцюбинський); З тріскотом, здається, ніби хто трощить черепицю, біжить з-під лемеша сіра вузенька скиба (Ю. Мушкетик); До самого вечора сполохано клекотіли граки над парком, з тріском та луском летіли вниз їхні гнізда (О. Гончар); Плавні горіли.. Соломіїне вухо ловить вже далекий лускіт сухого комишу (М. Коцюбинський); Впала з лоскотом смерека (Уляна Кравченко); Кроква з тряскотом рушиться (Леся Українка); Тріскотнеча розривних куль наростала (О. Гончар); Фронт присунувся вже зовсім близько, виразно долітає пекельна тріскотня (Я. Качура); З грубки, де з тріскотнявою палахкотіла солома, цілим снопом вирвалося яскраве полум’я (М. Коцюбинський).
I. ШУМ (сукупність різноманітних, перев. незлагоджених звуків), ГО́МІН, ШУМОВИ́ННЯ, ПЕРЕДЗВІ́Нперев. поет., ШТУ́РМАзаст., ЯСИНА́заст., ЛО́СКІТдіал., ОГРО́Мдіал.; ШЕ́ЛЕСТ, ШЕ́РЕХ, ШЕ́ПІТрозм., ЛЕ́ПЕТрозм., ЛО́ПІТрозм., ПО́ШУМпоет., ШВА́РКІТдіал. (глухий, тихий); РО́КІТ, РОКОТА́ННЯ (моря, річки, хвиль). Шум і гамір іскристою хвилею зносився над товариством (І. Франко); Звідси не видно ні моря ясного; Гомону з міста не чути гучного (Леся Українка); Тут він вперше почув говірливий ручай, Шумовиння зеленого дуба (Л. Забашта); Зовсім зшаленіли весняні струмки й такий підняли передзвін, хоч вуха затуляй! (О. Донченко); Між ними скоїлася буча, штурма (Словник Б. Грінченка); Ви, панове-молодці, Кайданами не стучіте, Ясини не вчиніте (дума); З неба чорного упали та погасли зорі, впала з лоскотом смерека (Уляна Кравченко); У кривчуковському лісі, кажуть, наче ярмарок, - гук, огром, тупотить, гуркотить... (Марко Вовчок); Над Севастополем уже стояв ясний і свіжий ранок, сповнений легким шерехом хвиль (В. Кучер); Знову місток і внизу дзюркотливий шепіт чистої, аж до дна прозорої води (М. Томчаній); Вітер затих, тільки з лепетом в річці Хвиля за хвилею йде (Дніпрова Чайка); Олена, прокинувшись від лопоту дощових батогів по шибках, пролежала без сну до самісінького ранку (Ірина Вільде); Не почуваєш ти, .. Як пролетів повз нас легенький пошум сну (переклад П. Кочура); Шваркіт [ріки] доходив до слуху, як тихий, мелодійний гомін (І. Франко); Рокіт ріки у долині В серці ношу і донині (М. Нагнибіда); Я знаю синь небес після квітневих бур, .. Дніпра широкого тривожне рокотання (Я. Шпорта). - Пор. I. гуді́ння, 1. шелест.