лоскотливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний лоскотли́вий лоскотли́ва лоскотли́ве лоскотли́ві
родовий лоскотли́вого лоскотли́вої лоскотли́вого лоскотли́вих
давальний лоскотли́вому лоскотли́вій лоскотли́вому лоскотли́вим
знахідний лоскотли́вий лоскотли́ву лоскотли́ве лоскотли́ві
орудний лоскотли́вим лоскотли́вою лоскотли́вим лоскотли́вими
місцевий на/у лоскотли́вому, лоскотли́вім на/у лоскотли́вій на/у лоскотли́вому, лоскотли́вім на/у лоскотли́вих

Словник синонімів

ЛОСКОТЛИ́ВИЙ[ЛОСКІТЛИ́ВИЙ] (який лоскоче, викликаний лоскотом), ЛО́СКОТНИЙ[ЛО́СКІТНИЙ]. Свіжий морський вітер обвівав розчервоніле обличчя і тріпав біля щоки лоскотливий локон (О. Донченко); Обвислі вуса він інколи поправляє рукою, струшуючи лоскітливі сніжинки (М. Шеремет); Свербить спина так, що немає сил терпіти. Хочеш-не-хочеш скидай сорочку й витрушуй те капосне насіння та оббивай сорочкою лоскітні волосинки (О. Копиленко).