аж у но́ги лоско́че, перев. зі сл. хо́четься, корти́ть і т. ін. Уживається для підсилення зазначених слів; дуже, надзвичайно. — Знаєш, так якось кортить побачити людей у щастю [у щасті], що й сказати не вмію. Слово честі, не вмію. Ну, кортить, аж у ноги лоскоче (П. Козланюк).

лоскота́ти не́рви (рідше ду́шу, се́рце і т. ін.) кому, чим. Впливати, діяти на кого-небудь; бентежити, хвилювати і т. ін. когось. Мода — це умовна, дуже умовна красивість — чи потворність, яка лоскоче нерви тим, кому такого лоскоту хочеться (М. Рильський); Хрести на кладовищі видовжувалися аж до пасмурних хмар на обрії і лоскотали душу страшком (В. Дрозд); Ті привітні дівочі голоси лоскотали їй серце (Панас Мирний). полоскота́ти не́рви (якийсь час). Є ще такі книжки, є. Полоскоче письменник читачеві нерви, а в кінці твору — всі одужують, одружуються, вселяються в нові квартири (Ю. Мушкетик).

лоскота́ти о́чі чиї, кому, які. Привертати до себе увагу; дивувати або дратувати своїм виглядом. Страшне й прокляте [Чіпчине дворище], стало воно тепер навдивовижу всім людям, лоскотало їх заздрі очі (Панас Мирний).