-1-
іменник жіночого роду, істота
(повія) [арх.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний лоре́тка лоре́тки
родовий лоре́тки лоре́ток
давальний лоре́тці лоре́ткам
знахідний лоре́тку лоре́ток
орудний лоре́ткою лоре́тками
місцевий на/у лоре́тці на/у лоре́тках
кличний лоре́тко лоре́тки

Словник синонімів

ПОВІ́Я (жінка, що займається проституцією), ПРОСТИТУ́ТКА, ЖІ́НКА ЛЕГКО́Ї ПОВЕДІ́НКИ, ПА́ПЛЮГАлайл., ХЛЬО́РКАлайл., ПОВІ́ЙНИЦЯзаст., КУРТИЗА́НКАзаст., КОКО́ТКАзаст., ЛОРЕ́ТКАзаст.Колись і він чекав своєї неземної любові.. Але гімназистом попав у обійми досвідченої і дорогої повії (М. Стельмах); Уночі він о другій годині по панелі задумано йшов, де обличчя од пудри аж сині, візники й проститутки любов (В. Сосюра); - Звісно, як солдаток шанують: як саму послідню паплюгу (Г. Квітка-Основ’яненко); - Сей добрий, мовляли, чоловік, з яким ви мені світ зав’язали,.. рідко в який вечір не напивається в корчмі та не водиться то з однією, то з другою хльоркою (переклад М. Лукаша); А щоб чим-небудь хоч трохи одводити душу, обзавівся [Максим] якоюсь повійницею та й гуляв іноді з нею... (Панас Мирний); Почувала [Софія] й почуває себе куртизанкою, потайно хтивою навіть і зараз, у своєму солідному віці (О. Гончар); - Я не ремісник, я панич. Люблю пси, коні і кокоток (І. Франко). - Пор. розпу́сниця.