лопотючий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний лопотю́чий лопотю́ча лопотю́че лопотю́чі
родовий лопотю́чого лопотю́чої лопотю́чого лопотю́чих
давальний лопотю́чому лопотю́чій лопотю́чому лопотю́чим
знахідний лопотю́чий, лопотю́чого лопотю́чу лопотю́че лопотю́чі, лопотю́чих
орудний лопотю́чим лопотю́чою лопотю́чим лопотю́чими
місцевий на/у лопотю́чому, лопотю́чім на/у лопотю́чій на/у лопотю́чому, лопотю́чім на/у лопотю́чих

Словник синонімів

ШЕЛЕСТКИ́Й (який видає, утворює шелест; сповнений шелесту), ШЕЛЕСТЛИ́ВИЙрідше,ШАРУДЛИ́ВИЙ, ШУРХОТЛИ́ВИЙ, ШЕЛЕСТЮ́ЧИЙрозм.,ЛОПОТЛИ́ВИЙрозм.,ЛОПОТЮ́ЧИЙрозм. рідше;ШОРСТКИ́Йрозм. (про звук). П’ятеро людей, підмостивши під себе сухе, шелестке листя, куталися в кожухи (Л. Смілянський); За приліском починалося кукурудзяне поле, виспіле, шелестливе (В. Земляк); Тонко пахли матіолові сутінки, кликали до себе шарудливі копиці (І. Муратов); Спиваю сік густий з терпких морозних грон,.. Спиваю шурхотливий падолист (І. Драч); Одного разу подарує [село].. переддощове надвечір’я з шелестючими фікусами на подвір’ї (В. Медвідь); Дугою вигинаються бамбукові древка лопотливих знамен (О. Гончар); Рішуче підійшов [Леус] до вішалки, зняв свого лопотючого дощовика (Ю. Збанацький); Авто з шорстким вереском зарипіло по прибережному піску (Ю. Смолич).