-1-
іменник жіночого роду
(річка в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Лопа́та  
родовий Лопа́ти  
давальний Лопа́ті  
знахідний Лопа́ту  
орудний Лопа́тою  
місцевий на/у Лопа́ті  
кличний Лопа́то*  
відмінок однина множина
називний лопа́та лопа́ти
родовий лопа́ти лопа́т
давальний лопа́ті лопа́там
знахідний лопа́ту лопа́ти
орудний лопа́тою лопа́тами
місцевий на/у лопа́ті на/у лопа́тах
кличний лопа́то* лопа́ти*

Словник синонімів

ЛОПА́ТА (знаряддя для копання землі), ГРАБА́РКА (велика лопата), ЗА́СТУП, КОПА́ЧКА, КОПА́Ч, КОПАНИ́ЦЯ, РИСКА́ЛЬдіал., ШТИКзаст.Панас сопів, викидаючи з ями землю, він грався лопатою, як інший вилкою (Ю. Яновський); І взявся [батько] за роботу.. З розмаху заганяв обома руками грабарку в купу вугілля на тендері, ..обертався з нею до печі і з розгону жбурляв у вогненну пащу (Д. Бедзик); Коло хати поралася Федора, копаючи заступом грядку (І. Цюпа); На піддослідну ділянку.. прийшли інститутські дівчата з копачками (І. Волошин); Він узяв копач і вивернув із землі буряка (О. Донченко); Сотні колгоспників з копаницями, сокирами виходили щодня на болота (з журналу); Раз весною взяв дід рискаль та й мотику, скопав у городці грядку велику (І. Франко); Навколо стояли колеса, плуги, драбини, борони, а поміж тим штики, коси, сокири непевно миготіли блиском роз’яреного вогню (Н. Кобринська).

Словник фразеологізмів

ви́везти / виво́зити [язико́м] як (мов, ні́би і т. ін.) на лопа́ті. 1. Сказати що-небудь недоречно, недоладно. ви́везти язичко́м як на лопа́ті. — Але, але...— передражнювала його Христина,— вивіз язичком як на лопаті, сказав би просто: треба, мовляв, стару Каралаєву передніше видати заміж, тоді й Маруся буде моя. Чи так? (І. Нечуй-Левицький).

2. зі сл. говори́ти, висло́влювати і под. Що-небудь зовсім недоречне, недоладне або недоречно, недоладно. Сказав як на лопаті вивіз (Укр.. присл..); — Чому ти ніколи не погадаєш наперед, що маєш сказати, а все десь таке ляпнеш, мов на лопаті вивіз? (І. Франко); — Ха-ха-ха! Ти, Хомо Хомовичу, говориш мов на лопаті вивозиш (Є. Гуцало).

ви́везти / виво́зити [язико́м] як (мов, ні́би і т. ін.) на лопа́ті. 1. Сказати що-небудь недоречно, недоладно. ви́везти язичко́м як на лопа́ті. — Але, але...— передражнювала його Христина,— вивіз язичком як на лопаті, сказав би просто: треба, мовляв, стару Каралаєву передніше видати заміж, тоді й Маруся буде моя. Чи так? (І. Нечуй-Левицький).

2. зі сл. говори́ти, висло́влювати і под. Що-небудь зовсім недоречне, недоладне або недоречно, недоладно. Сказав як на лопаті вивіз (Укр.. присл..); — Чому ти ніколи не погадаєш наперед, що маєш сказати, а все десь таке ляпнеш, мов на лопаті вивіз? (І. Франко); — Ха-ха-ха! Ти, Хомо Хомовичу, говориш мов на лопаті вивозиш (Є. Гуцало).

ви́везти / виво́зити [язико́м] як (мов, ні́би і т. ін.) на лопа́ті. 1. Сказати що-небудь недоречно, недоладно. ви́везти язичко́м як на лопа́ті. — Але, але...— передражнювала його Христина,— вивіз язичком як на лопаті, сказав би просто: треба, мовляв, стару Каралаєву передніше видати заміж, тоді й Маруся буде моя. Чи так? (І. Нечуй-Левицький).

2. зі сл. говори́ти, висло́влювати і под. Що-небудь зовсім недоречне, недоладне або недоречно, недоладно. Сказав як на лопаті вивіз (Укр.. присл..); — Чому ти ніколи не погадаєш наперед, що маєш сказати, а все десь таке ляпнеш, мов на лопаті вивіз? (І. Франко); — Ха-ха-ха! Ти, Хомо Хомовичу, говориш мов на лопаті вивозиш (Є. Гуцало).

ви́везти / виво́зити [язико́м] як (мов, ні́би і т. ін.) на лопа́ті. 1. Сказати що-небудь недоречно, недоладно. ви́везти язичко́м як на лопа́ті. — Але, але...— передражнювала його Христина,— вивіз язичком як на лопаті, сказав би просто: треба, мовляв, стару Каралаєву передніше видати заміж, тоді й Маруся буде моя. Чи так? (І. Нечуй-Левицький).

2. зі сл. говори́ти, висло́влювати і под. Що-небудь зовсім недоречне, недоладне або недоречно, недоладно. Сказав як на лопаті вивіз (Укр.. присл..); — Чому ти ніколи не погадаєш наперед, що маєш сказати, а все десь таке ляпнеш, мов на лопаті вивіз? (І. Франко); — Ха-ха-ха! Ти, Хомо Хомовичу, говориш мов на лопаті вивозиш (Є. Гуцало).

ви́везти / виво́зити [язико́м] як (мов, ні́би і т. ін.) на лопа́ті. 1. Сказати що-небудь недоречно, недоладно. ви́везти язичко́м як на лопа́ті. — Але, але...— передражнювала його Христина,— вивіз язичком як на лопаті, сказав би просто: треба, мовляв, стару Каралаєву передніше видати заміж, тоді й Маруся буде моя. Чи так? (І. Нечуй-Левицький).

2. зі сл. говори́ти, висло́влювати і под. Що-небудь зовсім недоречне, недоладне або недоречно, недоладно. Сказав як на лопаті вивіз (Укр.. присл..); — Чому ти ніколи не погадаєш наперед, що маєш сказати, а все десь таке ляпнеш, мов на лопаті вивіз? (І. Франко); — Ха-ха-ха! Ти, Хомо Хомовичу, говориш мов на лопаті вивозиш (Є. Гуцало).

гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.) гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Стельмах); Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому Бог дає (О. Стороженко); — Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова — лопатою гребу (М. Стельмах); — Сказано, діду, що ти великий багач, по сто мітлів [мітел] щотижня продаєш, гроші лопатою загрібаєш (І. Франко).

гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.) гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Стельмах); Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому Бог дає (О. Стороженко); — Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова — лопатою гребу (М. Стельмах); — Сказано, діду, що ти великий багач, по сто мітлів [мітел] щотижня продаєш, гроші лопатою загрібаєш (І. Франко).

гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.) гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Стельмах); Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому Бог дає (О. Стороженко); — Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова — лопатою гребу (М. Стельмах); — Сказано, діду, що ти великий багач, по сто мітлів [мітел] щотижня продаєш, гроші лопатою загрібаєш (І. Франко).

хоч лопа́тою горни́ (греби́, загріба́й і т. ін.). Дуже багато чого-небудь. Розуму — хоч лопатою горни (Укр.. присл..); Отоді Клим і приглянувся до Онисьчиного залицяльника. Дуже привабливий, працьовитий .. А культури — хоч лопатою греби (М. Рудь).

хоч лопа́тою горни́ (греби́, загріба́й і т. ін.). Дуже багато чого-небудь. Розуму — хоч лопатою горни (Укр.. присл..); Отоді Клим і приглянувся до Онисьчиного залицяльника. Дуже привабливий, працьовитий .. А культури — хоч лопатою греби (М. Рудь).

хоч лопа́тою горни́ (греби́, загріба́й і т. ін.). Дуже багато чого-небудь. Розуму — хоч лопатою горни (Укр.. присл..); Отоді Клим і приглянувся до Онисьчиного залицяльника. Дуже привабливий, працьовитий .. А культури — хоч лопатою греби (М. Рудь).

язи́к як ло́патень (лопа́та, помело́, млин) у кого. Хто-небудь дуже балакучий, любить говорити багато зайвого, непотрібного. Я їй наказував, щоб нікому анітелень, одначе вона таки розказала про все своїй сестрі Хотині, а в тієї язик як лопатень,— так усі й довідалися (Б. Грінченко); — А вже ж язик у тебе, парубче, ну, чисто як помело! — буркнув Охрім (Григорій Тютюнник); [Вітровий (до Батури):] У нього язик як млин, нікому слова не дасть сказати… (О. Корнійчук).

як лопа́тою кла́сти. Пояснювати, розповідати і т. ін. щось повільно, не поспішаючи. Йому треба так, як лопатою класти (не хутко розбирає діло) (М. Номис).

як на лопа́ті, зі сл. ви́класти, пода́ти і под. Повністю, до кінця і т. ін. Дати йому очну ставку з Донцем. І там він викладе їм все, як на лопаті (І. Багряний).

-2-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Лопа́та  
родовий Лопа́ти  
давальний Лопа́ті  
знахідний Лопа́ту  
орудний Лопа́тою  
місцевий на/у Лопа́ті  
кличний Лопа́то*  
відмінок однина множина
називний лопа́та лопа́ти
родовий лопа́ти лопа́т
давальний лопа́ті лопа́там
знахідний лопа́ту лопа́ти
орудний лопа́тою лопа́тами
місцевий на/у лопа́ті на/у лопа́тах
кличний лопа́то* лопа́ти*

Словник синонімів

ЛОПА́ТА (знаряддя для копання землі), ГРАБА́РКА (велика лопата), ЗА́СТУП, КОПА́ЧКА, КОПА́Ч, КОПАНИ́ЦЯ, РИСКА́ЛЬдіал., ШТИКзаст.Панас сопів, викидаючи з ями землю, він грався лопатою, як інший вилкою (Ю. Яновський); І взявся [батько] за роботу.. З розмаху заганяв обома руками грабарку в купу вугілля на тендері, ..обертався з нею до печі і з розгону жбурляв у вогненну пащу (Д. Бедзик); Коло хати поралася Федора, копаючи заступом грядку (І. Цюпа); На піддослідну ділянку.. прийшли інститутські дівчата з копачками (І. Волошин); Він узяв копач і вивернув із землі буряка (О. Донченко); Сотні колгоспників з копаницями, сокирами виходили щодня на болота (з журналу); Раз весною взяв дід рискаль та й мотику, скопав у городці грядку велику (І. Франко); Навколо стояли колеса, плуги, драбини, борони, а поміж тим штики, коси, сокири непевно миготіли блиском роз’яреного вогню (Н. Кобринська).

Словник фразеологізмів

ви́везти / виво́зити [язико́м] як (мов, ні́би і т. ін.) на лопа́ті. 1. Сказати що-небудь недоречно, недоладно. ви́везти язичко́м як на лопа́ті. — Але, але...— передражнювала його Христина,— вивіз язичком як на лопаті, сказав би просто: треба, мовляв, стару Каралаєву передніше видати заміж, тоді й Маруся буде моя. Чи так? (І. Нечуй-Левицький).

2. зі сл. говори́ти, висло́влювати і под. Що-небудь зовсім недоречне, недоладне або недоречно, недоладно. Сказав як на лопаті вивіз (Укр.. присл..); — Чому ти ніколи не погадаєш наперед, що маєш сказати, а все десь таке ляпнеш, мов на лопаті вивіз? (І. Франко); — Ха-ха-ха! Ти, Хомо Хомовичу, говориш мов на лопаті вивозиш (Є. Гуцало).

ви́везти / виво́зити [язико́м] як (мов, ні́би і т. ін.) на лопа́ті. 1. Сказати що-небудь недоречно, недоладно. ви́везти язичко́м як на лопа́ті. — Але, але...— передражнювала його Христина,— вивіз язичком як на лопаті, сказав би просто: треба, мовляв, стару Каралаєву передніше видати заміж, тоді й Маруся буде моя. Чи так? (І. Нечуй-Левицький).

2. зі сл. говори́ти, висло́влювати і под. Що-небудь зовсім недоречне, недоладне або недоречно, недоладно. Сказав як на лопаті вивіз (Укр.. присл..); — Чому ти ніколи не погадаєш наперед, що маєш сказати, а все десь таке ляпнеш, мов на лопаті вивіз? (І. Франко); — Ха-ха-ха! Ти, Хомо Хомовичу, говориш мов на лопаті вивозиш (Є. Гуцало).

ви́везти / виво́зити [язико́м] як (мов, ні́би і т. ін.) на лопа́ті. 1. Сказати що-небудь недоречно, недоладно. ви́везти язичко́м як на лопа́ті. — Але, але...— передражнювала його Христина,— вивіз язичком як на лопаті, сказав би просто: треба, мовляв, стару Каралаєву передніше видати заміж, тоді й Маруся буде моя. Чи так? (І. Нечуй-Левицький).

2. зі сл. говори́ти, висло́влювати і под. Що-небудь зовсім недоречне, недоладне або недоречно, недоладно. Сказав як на лопаті вивіз (Укр.. присл..); — Чому ти ніколи не погадаєш наперед, що маєш сказати, а все десь таке ляпнеш, мов на лопаті вивіз? (І. Франко); — Ха-ха-ха! Ти, Хомо Хомовичу, говориш мов на лопаті вивозиш (Є. Гуцало).

ви́везти / виво́зити [язико́м] як (мов, ні́би і т. ін.) на лопа́ті. 1. Сказати що-небудь недоречно, недоладно. ви́везти язичко́м як на лопа́ті. — Але, але...— передражнювала його Христина,— вивіз язичком як на лопаті, сказав би просто: треба, мовляв, стару Каралаєву передніше видати заміж, тоді й Маруся буде моя. Чи так? (І. Нечуй-Левицький).

2. зі сл. говори́ти, висло́влювати і под. Що-небудь зовсім недоречне, недоладне або недоречно, недоладно. Сказав як на лопаті вивіз (Укр.. присл..); — Чому ти ніколи не погадаєш наперед, що маєш сказати, а все десь таке ляпнеш, мов на лопаті вивіз? (І. Франко); — Ха-ха-ха! Ти, Хомо Хомовичу, говориш мов на лопаті вивозиш (Є. Гуцало).

ви́везти / виво́зити [язико́м] як (мов, ні́би і т. ін.) на лопа́ті. 1. Сказати що-небудь недоречно, недоладно. ви́везти язичко́м як на лопа́ті. — Але, але...— передражнювала його Христина,— вивіз язичком як на лопаті, сказав би просто: треба, мовляв, стару Каралаєву передніше видати заміж, тоді й Маруся буде моя. Чи так? (І. Нечуй-Левицький).

2. зі сл. говори́ти, висло́влювати і под. Що-небудь зовсім недоречне, недоладне або недоречно, недоладно. Сказав як на лопаті вивіз (Укр.. присл..); — Чому ти ніколи не погадаєш наперед, що маєш сказати, а все десь таке ляпнеш, мов на лопаті вивіз? (І. Франко); — Ха-ха-ха! Ти, Хомо Хомовичу, говориш мов на лопаті вивозиш (Є. Гуцало).

гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.) гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Стельмах); Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому Бог дає (О. Стороженко); — Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова — лопатою гребу (М. Стельмах); — Сказано, діду, що ти великий багач, по сто мітлів [мітел] щотижня продаєш, гроші лопатою загрібаєш (І. Франко).

гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.) гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Стельмах); Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому Бог дає (О. Стороженко); — Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова — лопатою гребу (М. Стельмах); — Сказано, діду, що ти великий багач, по сто мітлів [мітел] щотижня продаєш, гроші лопатою загрібаєш (І. Франко).

гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.) гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Стельмах); Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому Бог дає (О. Стороженко); — Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова — лопатою гребу (М. Стельмах); — Сказано, діду, що ти великий багач, по сто мітлів [мітел] щотижня продаєш, гроші лопатою загрібаєш (І. Франко).

хоч лопа́тою горни́ (греби́, загріба́й і т. ін.). Дуже багато чого-небудь. Розуму — хоч лопатою горни (Укр.. присл..); Отоді Клим і приглянувся до Онисьчиного залицяльника. Дуже привабливий, працьовитий .. А культури — хоч лопатою греби (М. Рудь).

хоч лопа́тою горни́ (греби́, загріба́й і т. ін.). Дуже багато чого-небудь. Розуму — хоч лопатою горни (Укр.. присл..); Отоді Клим і приглянувся до Онисьчиного залицяльника. Дуже привабливий, працьовитий .. А культури — хоч лопатою греби (М. Рудь).

хоч лопа́тою горни́ (греби́, загріба́й і т. ін.). Дуже багато чого-небудь. Розуму — хоч лопатою горни (Укр.. присл..); Отоді Клим і приглянувся до Онисьчиного залицяльника. Дуже привабливий, працьовитий .. А культури — хоч лопатою греби (М. Рудь).

язи́к як ло́патень (лопа́та, помело́, млин) у кого. Хто-небудь дуже балакучий, любить говорити багато зайвого, непотрібного. Я їй наказував, щоб нікому анітелень, одначе вона таки розказала про все своїй сестрі Хотині, а в тієї язик як лопатень,— так усі й довідалися (Б. Грінченко); — А вже ж язик у тебе, парубче, ну, чисто як помело! — буркнув Охрім (Григорій Тютюнник); [Вітровий (до Батури):] У нього язик як млин, нікому слова не дасть сказати… (О. Корнійчук).

як лопа́тою кла́сти. Пояснювати, розповідати і т. ін. щось повільно, не поспішаючи. Йому треба так, як лопатою класти (не хутко розбирає діло) (М. Номис).

як на лопа́ті, зі сл. ви́класти, пода́ти і под. Повністю, до кінця і т. ін. Дати йому очну ставку з Донцем. І там він викладе їм все, як на лопаті (І. Багряний).