-1-
іменник чоловічого роду
(місто в Болгарії)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Лом  
родовий Ло́ма  
давальний Ло́му, Ло́мові  
знахідний Лом  
орудний Ло́мом  
місцевий на/у Ло́мі, по Ло́му  
кличний Ло́ме*  
-2-
іменник чоловічого роду
(інструмент)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Лом  
родовий Ло́ма  
давальний Ло́му, Ло́мові  
знахідний Лом  
орудний Ло́мом  
місцевий на/у Ло́мі, по Ло́му  
кличний Ло́ме*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний лом ломи́
родовий ло́ма ломі́в
давальний ло́му, ло́мові лома́м
знахідний лом ломи́
орудний ло́мом лома́ми
місцевий на/у ло́мі на/у лома́х
кличний ло́ме* ломи́*

Словник синонімів

II. ЛОМ (товстий загострений з одного кінця металевий стрижень, яким ламають, розбивають що-небудь тверде); ПЛІШНЯ́ (на дерев’яній ручці). Гострим ломом довбає Шафіге кам’янисту землю (З. Тулуб); Обходячи двірників, що плішнями рубали кригу на тротуарах, поволі йшла з базару Варя додому (І. Ле).
СУШНЯ́Кзбірн. (сухі гілки, сучки, сухий хмиз), СУШНИ́К, ПО́СУШ, СУШрозм.,СУХАРИ́НАдіал.,ЛІМдіал.,ЛОМдіал.Сидір Антонович.. подався до гаю, щоб допомогти Саньці збирати сушняк (А. Шиян); - Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Леся Українка); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Словник Б. Грінченка); От обдертий дідусь-старовина Шкандибає, аж гнесь до землі, Гне додолу його сухарина (І. Франко); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня). - Пор. 1. хмиз.
-3-
іменник чоловічого роду
(ламань, брухт)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Лом  
родовий Ло́ма  
давальний Ло́му, Ло́мові  
знахідний Лом  
орудний Ло́мом  
місцевий на/у Ло́мі, по Ло́му  
кличний Ло́ме*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний лом ломи́
родовий ло́ма ломі́в
давальний ло́му, ло́мові лома́м
знахідний лом ломи́
орудний ло́мом лома́ми
місцевий на/у ло́мі на/у лома́х
кличний ло́ме* ломи́*

Словник синонімів

II. ЛОМ (товстий загострений з одного кінця металевий стрижень, яким ламають, розбивають що-небудь тверде); ПЛІШНЯ́ (на дерев’яній ручці). Гострим ломом довбає Шафіге кам’янисту землю (З. Тулуб); Обходячи двірників, що плішнями рубали кригу на тротуарах, поволі йшла з базару Варя додому (І. Ле).
СУШНЯ́Кзбірн. (сухі гілки, сучки, сухий хмиз), СУШНИ́К, ПО́СУШ, СУШрозм.,СУХАРИ́НАдіал.,ЛІМдіал.,ЛОМдіал.Сидір Антонович.. подався до гаю, щоб допомогти Саньці збирати сушняк (А. Шиян); - Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Леся Українка); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Словник Б. Грінченка); От обдертий дідусь-старовина Шкандибає, аж гнесь до землі, Гне додолу його сухарина (І. Франко); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня). - Пор. 1. хмиз.

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний лом  
родовий ло́му  
давальний ло́му, ло́мові  
знахідний лом  
орудний ло́мом  
місцевий на/у ло́мі, по ло́му  
кличний ло́ме*  

Словник синонімів

БРУХТ (збірн. - ламані або придатні тільки для перероблення металеві предмети), МЕТАЛОБРУ́ХТ, МЕТАЛОЛО́М. Навпроти кузні іржаво червоніють купи різного брухту (О. Гончар); Збирання металобрухту (металолому). - Пор. I. 1. лом.
I. ЛОМ (ламані або придатні лише для переробки старі предмети), ЛА́МАНЬрозм.; ТРІ́СКА, СКІ́ПКА, СКІ́ПАрідше, ТРУ́СОК (уламок чогось дерев’яного). От ще кілька хвилин, і перша мульда, підхоплена хоботом завалочної машини, поволі увійшла в отвір печі, перевернулась і висипала на розпечений під порцію залізного лому (В. Собко); Колода репнула, як гарбуз. За якусь хвилину Хома пощепив її на тріски (О. Гончар); У грубці гуло - Догоряли скіпки (П. Воронько); Килина розіклала багаття з труску та трісок в тіні високого каменя, коло котрого росли високі верби (І. Нечуй-Левицький). - Пор. I. брухт.
ХМИЗзбірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯрідше,ХВО́РО́СТ, ХВОРОСТИ́ННЯдіал.,ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСКдіал.,ХМИЗНЯ́Крідше,ЛА́МАНЬрозм.,ЛІМдіал.,ПАТИ́ЧЧЯдіал.,РІ́ЩЕдіал.,ХАМЛО́діал.,ХРУСТдіал.,ХАЩдіал.Підклали свіжого хмизу, й сухі палички затріщали в синенькому полум’ї (С. Васильченко); Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить, Поки не зліпить гнізда (М. Зеров); Старша сестра, чорноока Маруся, вартовому зуби замовляла, а меншенька Катруся знедоленому братику хліб і до хліба через оголене хворостиння рученятами пропихала (С. Ковалів); Короткочубі трави по долинках ще схилені в один бік, а в них позапліталось паліччя, очерет, торішнє сіно (Ю. Мушкетик); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня); Віктор підкладає сухе ломаччя.. З багаття знову вириваються веселі язики (П. Автомонов); В каміні дотлівали поліна та трусок (І. Нечуй-Левицький); Молодь з бригади .. допомогла лісоводам.. возити та викладати по гребенях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур’ян (І. Волошин); Мов хорий, вітер там стогнав, Серед верхів блукаючи. То в далі лім десь затріщить, Ворона крякне (І. Франко); За шість грибків та оберемок сухого патиччя ви обидва припаяли мені тоді п’ять злотих штрафу (П. Козланюк); Станко та Мирослава докинули ріща на вогонь (Ю. Опільський); Так навпростець і чеше [Масляк], по колоддям спотикається і вже не десять разів лобом цілувався з хамлом, що попід ногами йому плуталося (Г. Квітка-Основ’яненко); [Деві:] Дядьку, ось пожди, я хрусту принесу, вогонь підживим (Леся Українка). - Пор. сушня́к.