локіть 2 значення

-1-
іменник жіночого роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ло́кіть Ло́кті
родовий Ло́ктя Ло́ктів
давальний Ло́ктю, Ло́ктеві Ло́ктям
знахідний Ло́кіть Ло́кті
орудний Ло́ктем Ло́ктями
місцевий на/у Ло́кті, Ло́ктю на/у Ло́ктях
кличний Ло́ктю* Ло́кті*
відмінок однина множина
називний ло́кіть ло́кті
родовий ло́ктя ло́ктів
давальний ло́ктю, ло́ктеві ло́ктям
знахідний ло́кіть ло́кті
орудний ло́ктем ло́ктями
місцевий на/у ло́кті, ло́ктю на/у ло́ктях
кличний ло́ктю* ло́кті*
-2-
іменник жіночого роду
(давня міра довжини; лікоть) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ло́кіть Ло́кті
родовий Ло́ктя Ло́ктів
давальний Ло́ктю, Ло́ктеві Ло́ктям
знахідний Ло́кіть Ло́кті
орудний Ло́ктем Ло́ктями
місцевий на/у Ло́кті, Ло́ктю на/у Ло́ктях
кличний Ло́ктю* Ло́кті*
відмінок однина множина
називний ло́кіть ло́кті
родовий ло́ктя ло́ктів
давальний ло́ктю, ло́ктеві ло́ктям
знахідний ло́кіть ло́кті
орудний ло́ктем ло́ктями
місцевий на/у ло́кті, ло́ктю на/у ло́ктях
кличний ло́ктю* ло́кті*