локоть 2 значення

-1-
іменник жіночого роду
(населений пункт у Росії)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ло́коть  
родовий Ло́коті  
давальний Ло́коті  
знахідний Ло́коть  
орудний Ло́коттю  
місцевий на/у Ло́коті  
кличний Ло́коте*  
відмінок однина множина
називний ло́коть ло́кті
родовий ло́ктя ло́ктів
давальний ло́ктю, ло́ктеві ло́ктям
знахідний ло́коть ло́кті
орудний ло́ктем ло́ктями
місцевий на/у ло́кті, ло́ктю на/у ло́ктях
кличний ло́ктю* ло́кті*
-2-
іменник жіночого роду
(давня міра довжини; лікоть) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ло́коть  
родовий Ло́коті  
давальний Ло́коті  
знахідний Ло́коть  
орудний Ло́коттю  
місцевий на/у Ло́коті  
кличний Ло́коте*  
відмінок однина множина
називний ло́коть ло́кті
родовий ло́ктя ло́ктів
давальний ло́ктю, ло́ктеві ло́ктям
знахідний ло́коть ло́кті
орудний ло́ктем ло́ктями
місцевий на/у ло́кті, ло́ктю на/у ло́ктях
кличний ло́ктю* ло́кті*