-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив локаутува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   локауту́ймо
2 особа локауту́й локауту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа локаутува́тиму локаутува́тимемо, локаутува́тимем
2 особа локаутува́тимеш локаутува́тимете
3 особа локаутува́тиме локаутува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа локауту́ю локауту́ємо, локауту́єм
2 особа локауту́єш локауту́єте
3 особа локауту́є локауту́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
локауту́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. локаутува́в локаутува́ли
жін. р. локаутува́ла
сер. р. локаутува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
локауто́ваний
Безособова форма
локауто́вано
Дієприслівник
локаутува́вши