локалізувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | локалізува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | локалізу́ймо | |
| 2 особа | локалізу́й | локалізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | локалізува́тиму | локалізува́тимемо, локалізува́тимем |
| 2 особа | локалізува́тимеш | локалізува́тимете |
| 3 особа | локалізува́тиме | локалізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | локалізу́ю | локалізу́ємо, локалізу́єм |
| 2 особа | локалізу́єш | локалізу́єте |
| 3 особа | локалізу́є | локалізу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| локалізу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | локалізува́в | локалізува́ли |
| жін. р. | локалізува́ла | |
| сер. р. | локалізува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| локалізо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| локалізо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| локалізува́вши | ||