-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив локалізува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   локалізу́ймо
2 особа локалізу́й локалізу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа локалізува́тиму локалізува́тимемо, локалізува́тимем
2 особа локалізува́тимеш локалізува́тимете
3 особа локалізува́тиме локалізува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа локалізу́ю локалізу́ємо, локалізу́єм
2 особа локалізу́єш локалізу́єте
3 особа локалізу́є локалізу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
локалізу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. локалізува́в локалізува́ли
жін. р. локалізува́ла
сер. р. локалізува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
локалізо́ваний
Безособова форма
локалізо́вано
Дієприслівник
локалізува́вши

Словник синонімів

ОБМЕ́ЖУВАТИ (установлювати певні межі чого-небудь), ОБМЕЖО́ВУВАТИ, ЗВУ́ЖУВАТИ, ЛОКАЛІЗУВА́ТИ, ЛІМІТУВА́ТИ. - Док.: обме́жити, зву́зити, локалізува́ти, лімітува́ти. Вигадують [дорослі] для підлітка різні правила, обмежують його бажання (О. Гончар); Обмежовувати джерела творчості зовсім не наша програма, ми, якраз навпаки, хочемо розширити та поглибити її (М. Коцюбинський); Так он яка ти, пані доле!Поволі звужувала коло Бажань, і вже не маю часу, Щоб вийти на безжурну трасу (І. Муратов); Вона [Центральна Рада] одразу локалізувала петроградську авантюру більшовиків (А. Головко); Статус дипломата значною мірою лімітував його [І. Кулика] громадську і літературну діяльність у Канаді (з журналу).