лозина 2 значень

-1-
іменник жіночого роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Лозина́  
родовий Лозини́  
давальний Лозині́  
знахідний Лозину́  
орудний Лозино́ю  
місцевий на/у Лозині́  
кличний Лозино́*  
-2-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Лозина́  
родовий Лозини́  
давальний Лозині́  
знахідний Лозину́  
орудний Лозино́ю  
місцевий на/у Лозині́  
кличний Лозино́*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний лози́на лози́ни
родовий лози́ни лози́н
давальний лози́ні лози́нам
знахідний лози́ну лози́ни
орудний лози́ною лози́нами
місцевий на/у лози́ні на/у лози́нах
кличний лози́но* лози́ни*

Словник синонімів

ВЕРБОЛІ́З (кущ, рідше - невелике дерево з довгими й тонкими гілками та вузьким листям, а також зарості цієї рослини), ЛОЗА́, ЛОЗИ́НА, ТАЛ, ТА́ЛАрідше,ШЕЛЮГА́, ШЕЛЮ́Грідше; КРАСНОТА́ЛЬ (червоний верболіз); ЛОЗНЯ́К, ЛОЗИ́ННЯрозм. (зарості лози); ВЕРБНИ́К, ВЕРБНЯ́К (зарості верб або верболозу). З берега у воду зазирали.. кущі ліщини та верболозу (Д. Ткач); Обидва береги оперезались рядками густих зелених ліз (І. Нечуй-Левицький); Заходив [Славко] у лозину, що росла над потоком, продирався крізь ту лозину (Лесь Мартович); З далеких гір потягло вітром - листя талу зашелестіло тихо (О. Десняк); І ростуть над плесом вільхи І гнучка тала (М. Костомаров); Хвилин з десять ідемо піском, вкритим густими кущами шелюги (П. Колесник); Ліворуч у шелюзі гребля біліє (І. Вирган); Кущі красноталю; Крики линуть з хащів лозняку (Ю. Смолич); Втягнувши піроги в густе лозиння, він рушив одному йому відомою дорогою (Ю. Бедзик); Весняна повідь підхопила його [човен] й понесла.. крізь чудові зарості вербняку й лози (О. Довженко).
РІ́ЗКА (зрізана або поламана тонка, гнучка гілка), ПРУТ, ХМИЗИ́НА, ХВОРОСТИ́НА, ДУБЕ́ЦЬ, ДУ́БЧИКрозм., ХЛУДИ́НАрозм.; ЛОЗИ́НА, ЛОЗА́розм. (із стебла лози); ХЛИСТ (для верхової їзди, дресирування звірів тощо). Що із тебе, сухий дубе, Нічого не буде, А із мене, березини - Віники да різки (П. Чубинський); Била мене матуся Березовим прутом (пісня); Професор зосереджено щось креслив хмизиною по піску (О. Гончар); От уже клунок і хворостина від собак лежать на санчатах (М. Стельмах); Я мовчки одломив з верби молодий дубець - поганяти коня (Г. Косинка); Зломивши дубчика з кущів, Щоб півня добре стьобонути, Перехрестивсь він та й побрів (Я. Щоголів); Грицько, потрушуючи хлудиною, реготався (Панас Мирний); Мати взяла лозину й загнала свого хваленого хазяїна аж на піч (С. Чорнобривець); Панночка тим часом сіла на найближчу лавку і швидко-швидко збивала з-під ніг камінці хлистом (Леся Українка).

Словник фразеологізмів

скуштува́ти (покуштува́ти) ві́ника (ки́я, лози́ни, рі́зок, нагаї́в і т. ін.). Бути побитим чим-небудь. Хоч і горілкою мати витерли, і чаєм з липовим цвітом напоїли, та проте довелося і віника скуштувати, і в кутку постояти (Остап Вишня); — Може, ти мене заведеш у такий двір, що й коляки скуштую... — Та в такий же то й думка завести, — жартує Чіпка (Панас Мирний); А що різок покуштують, так усі — нехай уже будуть певні… (А. Головко).

посвяти́ти лози́ною кого, жарт. Побити когось різкою. [Мати:] Він сьогодні таки доспівається, поки я посвячу його лозиною (С. Васильченко).

скуштува́ти (покуштува́ти) ві́ника (ки́я, лози́ни, рі́зок, нагаї́в і т. ін.). Бути побитим чим-небудь. Хоч і горілкою мати витерли, і чаєм з липовим цвітом напоїли, та проте довелося і віника скуштувати, і в кутку постояти (Остап Вишня); — Може, ти мене заведеш у такий двір, що й коляки скуштую... — Та в такий же то й думка завести, — жартує Чіпка (Панас Мирний); А що різок покуштують, так усі — нехай уже будуть певні… (А. Головко).