-1-
іменник жіночого роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ло́за  
родовий Ло́зи  
давальний Ло́зі  
знахідний Ло́зу  
орудний Ло́зою  
місцевий на/у Ло́зі  
кличний Ло́зо*  
-2-
іменник жіночого роду
* Але: дві, три, чотири лози́

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ло́за  
родовий Ло́зи  
давальний Ло́зі  
знахідний Ло́зу  
орудний Ло́зою  
місцевий на/у Ло́зі  
кличний Ло́зо*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний лоза́ ло́зи
родовий лози́ ліз
давальний лозі́ ло́зам
знахідний лозу́ ло́зи
орудний лозо́ю ло́зами
місцевий на/у лозі́ на/у ло́зах
кличний ло́зи* ло́зи*

Словник синонімів

ВЕРБОЛІ́З (кущ, рідше - невелике дерево з довгими й тонкими гілками та вузьким листям, а також зарості цієї рослини), ЛОЗА́, ЛОЗИ́НА, ТАЛ, ТА́ЛАрідше,ШЕЛЮГА́, ШЕЛЮ́Грідше; КРАСНОТА́ЛЬ (червоний верболіз); ЛОЗНЯ́К, ЛОЗИ́ННЯрозм. (зарості лози); ВЕРБНИ́К, ВЕРБНЯ́К (зарості верб або верболозу). З берега у воду зазирали.. кущі ліщини та верболозу (Д. Ткач); Обидва береги оперезались рядками густих зелених ліз (І. Нечуй-Левицький); Заходив [Славко] у лозину, що росла над потоком, продирався крізь ту лозину (Лесь Мартович); З далеких гір потягло вітром - листя талу зашелестіло тихо (О. Десняк); І ростуть над плесом вільхи І гнучка тала (М. Костомаров); Хвилин з десять ідемо піском, вкритим густими кущами шелюги (П. Колесник); Ліворуч у шелюзі гребля біліє (І. Вирган); Кущі красноталю; Крики линуть з хащів лозняку (Ю. Смолич); Втягнувши піроги в густе лозиння, він рушив одному йому відомою дорогою (Ю. Бедзик); Весняна повідь підхопила його [човен] й понесла.. крізь чудові зарості вербняку й лози (О. Довженко).
РІ́ЗКА (зрізана або поламана тонка, гнучка гілка), ПРУТ, ХМИЗИ́НА, ХВОРОСТИ́НА, ДУБЕ́ЦЬ, ДУ́БЧИКрозм., ХЛУДИ́НАрозм.; ЛОЗИ́НА, ЛОЗА́розм. (із стебла лози); ХЛИСТ (для верхової їзди, дресирування звірів тощо). Що із тебе, сухий дубе, Нічого не буде, А із мене, березини - Віники да різки (П. Чубинський); Била мене матуся Березовим прутом (пісня); Професор зосереджено щось креслив хмизиною по піску (О. Гончар); От уже клунок і хворостина від собак лежать на санчатах (М. Стельмах); Я мовчки одломив з верби молодий дубець - поганяти коня (Г. Косинка); Зломивши дубчика з кущів, Щоб півня добре стьобонути, Перехрестивсь він та й побрів (Я. Щоголів); Грицько, потрушуючи хлудиною, реготався (Панас Мирний); Мати взяла лозину й загнала свого хваленого хазяїна аж на піч (С. Чорнобривець); Панночка тим часом сіла на найближчу лавку і швидко-швидко збивала з-під ніг камінці хлистом (Леся Українка).