КЛА́СТИ (поміщати, розміщувати перев. у лежачому положенні), ЛОЖИ́ТИрідко,ПОКЛАДА́ТИзаст.;СКЛАДА́ТИ, УКЛАДА́ТИ[ВКЛАДА́ТИ] (у певному порядку, в одному місці); ПІДКЛАДА́ТИ (додатково, ще трохи). - Док.: покла́сти, положи́ти, скла́сти, укла́сти[вкла́сти], підкла́сти. Снопи на воза клав Данько, Левко з Дусею подавали (О. Гончар); Витягли Федора з гузиря, положили на рядно і почали трусити (Панас Мирний); Стали її на ніч покладати, і кожухом укривати, і водою напувати... (Г. Квітка-Основ’яненко); Левко і Марія на самому краю лану закінчували складати копи. Левко укладав останні снопи (І. Цюпа); Треба раз у раз підкладати у вогнище хмиз, щоб воно не погасло (О. Донченко). - Пор. 1. поміща́ти.