логізувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | логізува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | логізу́ймо | |
| 2 особа | логізу́й | логізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | логізува́тиму | логізува́тимемо, логізува́тимем |
| 2 особа | логізува́тимеш | логізува́тимете |
| 3 особа | логізува́тиме | логізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | логізу́ю | логізу́ємо, логізу́єм |
| 2 особа | логізу́єш | логізу́єте |
| 3 особа | логізу́є | логізу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| логізу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | логізува́в | логізува́ли |
| жін. р. | логізува́ла | |
| сер. р. | логізува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| логізува́вши | ||