ловчий 2 значення
-1-
прикметник
(прикметник до: ло́ви)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ло́вчий | ло́вча | ло́вче | ло́вчі |
| родовий | ло́вчого | ло́вчої | ло́вчого | ло́вчих |
| давальний | ло́вчому | ло́вчій | ло́вчому | ло́вчим |
| знахідний | ло́вчий, ло́вчого | ло́вчу | ло́вче | ло́вчі, ло́вчих |
| орудний | ло́вчим | ло́вчою | ло́вчим | ло́вчими |
| місцевий | на/у ло́вчому, ло́вчім | на/у ло́вчій | на/у ло́вчому, ло́вчім | на/у ло́вчих |
-2-
іменник чоловічого роду, істота
(посада)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ло́вчий | ло́вча | ло́вче | ло́вчі |
| родовий | ло́вчого | ло́вчої | ло́вчого | ло́вчих |
| давальний | ло́вчому | ло́вчій | ло́вчому | ло́вчим |
| знахідний | ло́вчий, ло́вчого | ло́вчу | ло́вче | ло́вчі, ло́вчих |
| орудний | ло́вчим | ло́вчою | ло́вчим | ло́вчими |
| місцевий | на/у ло́вчому, ло́вчім | на/у ло́вчій | на/у ло́вчому, ло́вчім | на/у ло́вчих |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | ло́вчий | ло́вчі |
| родовий | ло́вчого | ло́вчих |
| давальний | ло́вчому | ло́вчим |
| знахідний | ло́вчого | ло́вчих |
| орудний | ло́вчим | ло́вчими |
| місцевий | на/у ло́вчому, ло́вчім | на/у ло́вчих |
| кличний | ло́вчий | ло́вчі |