ловити 1

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив лови́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   лові́мо, лові́м
2 особа лови́ лові́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа лови́тиму лови́тимемо, лови́тимем
2 особа лови́тимеш лови́тимете
3 особа лови́тиме лови́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ловлю́ ло́вимо, ло́вим
2 особа ло́виш ло́вите
3 особа ло́вить ло́влять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ло́влячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. лови́в лови́ли
жін. р. лови́ла
сер. р. лови́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
лови́вши

Словник синонімів

АРЕШТУВА́ТИ (піддати арештові, позбавити волі), ЗААРЕШТУВА́ТИ, ЗАБРА́ТИ, УЗЯ́ТИ[ВЗЯ́ТИ]розм.;ЗАТРИ́МАТИ, ЗАДЕРЖА́ТИрозм. (перев. про випадковий або несподіваний арешт); СПІЙМА́ТИ, ПІЙМА́ТИ, ЗЛОВИ́ТИ, СХОПИ́ТИрозм.,ЗЛА́ПАТИрозм. (вислідивши, розшукавши, піддати арештові швидко, раптово). - Недок.: арешто́вувати, заарешто́вувати, забира́ти, бра́ти, затри́мувати, заде́ржувати, лови́ти, хапа́ти. Його.. арештували й відправили до повітового міста (А. Шиян); Самболотський заарештував Клима як заколотника і відправив до поліцейської дільниці (В. Логвиненко); - Де ти волочишся? - Де ж? На вулиці. Дивився, як вели Марка Гущу... наїхали й забрали (М. Коцюбинський); - І знаєш кого взяли тої ночі в Здориковій хаті? Григорія Нестеренка (І. Ле); Кількох маскарадників пощастило затримати і посадити у карцер (Ю. Смолич); Христя.. розпитувала Грицька: що їм казали, про віщо розпитували, як задержали? (Панас Мирний); - Данькові розкажи про мене.. Передай, що бачила мене й мою розвідку. Тільки скажи, що однаково їм мене не піймати (О. Гончар); Вже майже рік лютує юнак, і нездібні вороги зловити його (М. Хвильовий); Приходить старий.. сусіда дуже збентежений і каже дітям, що їх батька схопили в храмі (Леся Українка); Аж на десяту ніч добрався до якоїсь маленької станції... Там і злапали мене жандарми (Є. Кравченко).
ВДИХА́ТИ (дихаючи, наповнювати легені повітрям, газом, парою тощо), ВДИ́ХУВАТИрідше; ВБИРА́ТИ[УБИРА́ТИ], ВТЯГА́ТИ[УТЯГА́ТИ], ВТЯ́ГУВАТИ[УТЯ́ГУВАТИ], КОВТА́ТИ, ЛОВИ́ТИ, ХАПА́ТИ, СХО́ПЛЮВАТИ (перев. у спол. із сл. повітря). - Док.: вдихну́ти, ввібра́ти[увібра́ти], втягну́ти[утягну́ти], втягти́[утягти́], протягну́ти, потягти́[потягну́ти], ковтну́ти, вхопи́ти[ухопи́ти], схопи́ти. Відпочити сів І вдихаю радісно пахощі полів (Д. Павличко); На повні грудивдихував вологу (Л. Первомайський); Терезка сиділа мовчки, з насолодою вбираючи в себе міцне повітря (М. Томчаній); Повними грудьми втягаючи в себе морозне повітря, подався Семен дорогою ген за село (М. Коцюбинський); Всі троє посідали перед вогнищем і, нервово втягуючи в себе.. пахощі, неспокійно вертять головами (В. Козаченко); Я кинувся до вікна, широко відчинив його, почав жадібно ковтати свіже повітря (Я. Гримайло); Ловив грудьми холодне повітря (М. Коцюбинський); Всміхався в простори й жадно хапав легенями весняне повітря (А. Головко).
ЛОВИ́ТИ (намагатися затримати того, хто тікає, віддаляється), СХО́ПЛЮВАТИ, ХАПА́ТИрозм.,ХВАТА́ТИрозм.,ЛА́ПАТИдіал. - Док.: злови́ти, схопи́ти, пійма́ти, спійма́ти, упійма́ти[впійма́ти], улови́ти[влови́ти], зла́пати, пійня́ти[пойня́ти][поня́ти]заст.- Гомін і собаки валують. - Це, мабуть, знову фабричних ловлять, - висловив догадку старий (О. Гончар); Легіні тікали. В гори, ліси, куда очі дивляться - аби не впасти в руки, аби не датися зловити (Г. Хоткевич); - Її [Олю] схопили на світанку, відстрілювалась на узліссі, - додав дід-старожил (В. Логвиненко); Янкеля Гореліка піймали двоє козаків, але йому пощастило вирватися з капкана (О. Довженко); Їх [Остапа і Соломію] могли спіймати, одіслати до пана (М. Коцюбинський); На селах часто шарили жандарми, все вивдували, все випитували та хапали комуністів (С. Чорнобривець); - Тепер закочуйте рукави та хватайте по десятку отих гультяїв та бунтарів, - крикнув Єремія (І. Нечуй-Левицький); Утік соловій мій, - бігаймо, лапаймо! (Б. Грінченко); Лев побіг по лісі; бігав, бігав: тут злапав серну, там зайчика (І. Франко); Поняв ти мені зайця (Словник Б. Грінченка).
ЛОВИ́ТИ (захоплювати рибу, птахів, звіра з певною метою); ВУ́ДИТИ (ловити рибу вудкою);ПІДСА́ЧУВАТИ (ловити рибу підсакою); ТЯГА́ТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ (ловити рибу); НАТЯ́ГУВАТИрозм. (ловити рибу в якій-небудь кількості); НА́ДИТИ (ловити рибу, приманюючи на що-небудь), ПЕЧЕРУВА́ТИдіал. (ловити руками рибу, раків). - Док.: злови́ти, пійма́ти, спійма́ти, упійма́ти[впійма́ти], улови́ти[влови́ти], підса́чити, натяга́ти, підсі́кти. Любив я влітку, ранком, по росі, Ловити рибу в голубій Росі (І. Нехода); Хлопчики ловили ящірок, рвали розквітлі півники, збирали камінці (О. Донченко); Бігла по мосту собачка Мушка. Стала і дивиться, чи зловить Данилко рибку? (М. Коцюбинський); Не обмочившись, риби не піймати (прислів’я); Біля нас рибалка спіймав бичка (Ю. Яновський); Задумали голуба того спіймати (Я. Шпорта); Яринка.. дивувалася, якого великого окуня упіймав дядько Йона! (О. Донченко); Не забарилися невід закинути. - Ану, чи багато риби уловили? - казав Іван, підпливаючи до берега (Панас Мирний); На Дінці я мав свій затишний куточок, де любив вудити рибу (О. Копиленко); Бувало, в цей саме час, восени - які щуки тягав він "на живця"! (М. Рильський); Я щохвилини тяг краснопірок, пліточок, а раз піймав навіть дивака окуня (О. Досвітній); - Нічого, хлоп’ята, ось післязавтра неділя. Виїдемо з вами в море, порибалимо. Бичків, камбали, глості натягаємо (Ю. Збанацький); Пробивши луночку між льодових полявин, На блешню надимо було ми окунів (М. Рильський); Діти печерували у Боровиці раки, лапаючи руками під камінням (І. Нечуй-Левицький).
ЛОВИ́ТИспец. (виявляти й приймати радіосигнали, радіохвилі, магнітні хвилі, проміння тощо), УЛО́ВЛЮВАТИ[ВЛО́ВЛЮВАТИ]спец., ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИспец. - Док.: улови́ти[влови́ти], перехопи́ти. Цієї весни він сконструював у себе якусь особливу телевізійну антену, таку, що ловила що йому заманеться (О. Гончар); Цей інструмент [телескоп] здатний збирати-уловлювати світла в мільйон раз більше, ніж людське око (з газети); Час від часу спрацьовує автоматична установка камери Вільсона, яка вловлює космічні промені (з журналу); Пильно поглядали з своїх постів вахтові, але все навколо було спокійно..; чутливі антени не перехоплюють жодного обривку ворожого радіошифру (М. Трублаїні).
ПІЙМА́ТИ (те, що летить, кинуте, котиться і т. ін.), ЗЛОВИТИ, ВЛОВИ́ТИ[УЛОВИ́ТИ], ПІДХОПИ́ТИ, СХОПИТИ, СПІЙМА́ТИ, УПІЙМА́ТИ[ВПІЙМА́ТИ], ПРИЙНЯ́ТИ[ПРИНЯ́ТИрідко], ПРИЙМИ́ТИдіал. (щось кинуте). - Недок.: лови́ти, підхо́плювати, схоплювати, прийма́ти. Вітер війнув. У найближчі берези ударивши шумом, листя поніс золоте.. Кузь перед себе листочок піймав (П. Тичина); Він з усмішечкою витягнув з кишені перев’язану мотузочком пачку грошей, підкинув її вгору, зловив і на мигах показав: бери, мовляв (М. Стельмах); Листя ж ми руками ловим - та куди там уловить! (П. Тичина); Він підкинув того каменя вгору та й підхопив (казка); Дитині хотілось би побавитися з котом, що.. так гарно простягає лапку до клубочка з ниткою, хоче його спіймати (М. Коцюбинський); Кирило вхопив Дениса на руки, підкинув угору і знову упіймав (О. Копиленко).
СПРИЙМА́ТИ (розпізнавати що-небудь органами чуттів, осягати розумом), УЛО́ВЛЮВАТИ[ВЛО́ВЛЮВАТИ], ЛОВИ́ТИ, СХО́ПЛЮВАТИ, ВБИРА́ТИ[УБИРА́ТИ], ВСО́ТУВАТИ[УСО́ТУВАТИ], ПРИЙМА́ТИрідше, ХАПА́ТИрідше. - Док.: сприйня́ти, улови́ти[влови́ти], пійма́тирозм.упійма́ти[впійма́ти]розм.схопи́ти, ввібра́ти[увібра́ти], вбра́ти[убра́ти], всота́ти[усота́ти], прийня́ти, ухопи́ти[вхопи́ти]. Та й самі картини дядькові відтепер уже сприймав інакше: краще розумів їх, більше вражали і подобались (А. Головко); Тітка сприйняла мої слова всерйоз і задумалась (Є. Гуцало); Це якраз той період, коли дитина починає узагальнювати явища, починає вловлювати якісь доти їй не доступні закономірності життя (О. Гончар); Він точно вловлював контурні лінії і тушкував тіні.. м’яко й рівно (З. Тулуб); Ми були захоплені відвагою робітників і заспівали з ними й собі, ловлячи окремі слова (П. Панч); Він дивився їй в обличчя, хотів впіймати вираз очей (Ю. Збанацький); Він вбирав у себе ліс, вбирав його пісні і плачі (Ю. Мушкетик); Я.. жадібно вбираю, всотую все, що тут грає радістю, світиться і мигоче (М. Бажан); Ноги, немов непотрібні, самі знали звиклі дороги, і очі, теж наче зайві, байдужно приймали все до нудоти знайоме (М. Коцюбинський); Високі й кремезні руснаки гомоніли прудко, з особливим акцентом, так що незвикле вухо не могло зразу вхопити суть розмови (М. Коцюбинський).

Словник фразеологізмів

ви́трішки ло́вити, перев. де, жарт., зневажл. Блукаючи, гуляючи, розглядати все навкруги; байдикувати. — Казав, що зараз прийду, а сам зачепився за пень та стояв увесь день, витрішки ловлячи (Б. Грінченко); В третій [чверті] — майже й на уроки не ходив, Бо на вулиці він витрішки ловив (Д. Білоус); // Дивитися, намагаючись розгледіти когось, щось, побачити когось. — Я сьогодні бігла на роботу немов ошпарена і за кожною фіранкою витрішки ловила (В. Дрозд).

ґав (ґа́ви) лови́ти, фам. 1. Марно витрачати час, нічим не займатися; нічого не робити, байдикувати. Сама працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб ґав не ловили, не байдикували (В. Кучер); — Спасибі вам за гостину! — Дасть Бог, віддячиш тим же… Якщо не будеш ловити ґав… (Василь Шевчук); Цілу чверть ловив наш Петя в класі ґав (Д. Білоус); — Вона [дочка] в тебе увесь день Божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок). граки́ (воро́н) лови́ти. — Наймичка й небога тут рвуться, а він стоїть, да [та] .. граки ловить (Ганна Барвінок); [Халява:] Одначе чого це я ворон ловлю? (М. Кропивницький); // Тинятися без діла, перебувати де-небудь без потреби. — Слухайте, Павле,— ..мабуть, нічого тут усім ґав ловити (І. Головченко і О. Мусієнко).

2. Розглядати все навколо з зайвою цікавістю. [Виборний:] Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав (І. Котляревський); Ще ж до того звичайний був [Ігнат] і богобоязливий, справді йшов до церкви молитись, а не ґави поміж людьми ловити (П. Куліш); Захопилась [мати] повчати, щоб я у церкві не лобурясничав, не шморгав, не крутився дзиґою, не ловив ґав (М. Стельмах).

3. Виявляти неуважність, бути неуважним. — Ей, Піню, чого ґав ловиш? Миску давай (В. Винниченко); — Та чого ж ото ґав ловиш, коли людина тобі думки свої звіряє? (М. Чабанівський); — Та сюди дивись, чого ти ґав ловиш. Про що ти думаєш? (А. Хижняк); Вони, впередзорці,.. Не ловили ґав, зірко стояли на чатах (О. Гончар).

4. Не використовувати якоїсь можливості, упускати слушну нагоду. І це я з моїм розумом ловив ґави, коли таке, .. ціпов’яз, з зубів видер мені ниву!.. (М. Коцюбинський); Мати кидається до печі, щоб чимсь почастувати гостя. Я теж не ловлю ґав: підходжу до припічка і благально дивлюся в подобрілі материні очі (М. Стельмах); Сестра ґав не ловила, доки я терся-м’явся, за суботу та неділю випхала Ориську заміж (М. Рудь); — А в клубі як діла? — А там таки не пусто, Бо не ловив я ґав, У клуб заклав капусту І гарбузи заклав (А. Крижанівський). ґа́ву пійма́ти. — Я вкрав у них чавунчика на дріб до рогатки. ..Сам і ґаву піймав: треба було зразу ж його й потрощити… (Григір Тютюнник); // Допускати помилки, бути нерозторопним. Але чи Явдошка та Софійка ловили ґав, чи то в нетяг жевріла мрія про волю, проте недовго затримувались парубки в Повчанського (З. Тулуб); // Не вникати в що-небудь; не займатися вчасно чимсь потрібним. — Схоже, що під носом у нас орудує група, а ми ґав ловимо,— кинув Степан (М. Олійник); — Молодець, ґав не ловиш. Була б моя воля, я б у нашій області створив експериментальну або дослідновиробничу базу пшеничної станції (В. Большак).

ґав (ґа́ви) лови́ти, фам. 1. Марно витрачати час, нічим не займатися; нічого не робити, байдикувати. Сама працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб ґав не ловили, не байдикували (В. Кучер); — Спасибі вам за гостину! — Дасть Бог, віддячиш тим же… Якщо не будеш ловити ґав… (Василь Шевчук); Цілу чверть ловив наш Петя в класі ґав (Д. Білоус); — Вона [дочка] в тебе увесь день Божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок). граки́ (воро́н) лови́ти. — Наймичка й небога тут рвуться, а він стоїть, да [та] .. граки ловить (Ганна Барвінок); [Халява:] Одначе чого це я ворон ловлю? (М. Кропивницький); // Тинятися без діла, перебувати де-небудь без потреби. — Слухайте, Павле,— ..мабуть, нічого тут усім ґав ловити (І. Головченко і О. Мусієнко).

2. Розглядати все навколо з зайвою цікавістю. [Виборний:] Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав (І. Котляревський); Ще ж до того звичайний був [Ігнат] і богобоязливий, справді йшов до церкви молитись, а не ґави поміж людьми ловити (П. Куліш); Захопилась [мати] повчати, щоб я у церкві не лобурясничав, не шморгав, не крутився дзиґою, не ловив ґав (М. Стельмах).

3. Виявляти неуважність, бути неуважним. — Ей, Піню, чого ґав ловиш? Миску давай (В. Винниченко); — Та чого ж ото ґав ловиш, коли людина тобі думки свої звіряє? (М. Чабанівський); — Та сюди дивись, чого ти ґав ловиш. Про що ти думаєш? (А. Хижняк); Вони, впередзорці,.. Не ловили ґав, зірко стояли на чатах (О. Гончар).

4. Не використовувати якоїсь можливості, упускати слушну нагоду. І це я з моїм розумом ловив ґави, коли таке, .. ціпов’яз, з зубів видер мені ниву!.. (М. Коцюбинський); Мати кидається до печі, щоб чимсь почастувати гостя. Я теж не ловлю ґав: підходжу до припічка і благально дивлюся в подобрілі материні очі (М. Стельмах); Сестра ґав не ловила, доки я терся-м’явся, за суботу та неділю випхала Ориську заміж (М. Рудь); — А в клубі як діла? — А там таки не пусто, Бо не ловив я ґав, У клуб заклав капусту І гарбузи заклав (А. Крижанівський). ґа́ву пійма́ти. — Я вкрав у них чавунчика на дріб до рогатки. ..Сам і ґаву піймав: треба було зразу ж його й потрощити… (Григір Тютюнник); // Допускати помилки, бути нерозторопним. Але чи Явдошка та Софійка ловили ґав, чи то в нетяг жевріла мрія про волю, проте недовго затримувались парубки в Повчанського (З. Тулуб); // Не вникати в що-небудь; не займатися вчасно чимсь потрібним. — Схоже, що під носом у нас орудує група, а ми ґав ловимо,— кинув Степан (М. Олійник); — Молодець, ґав не ловиш. Була б моя воля, я б у нашій області створив експериментальну або дослідновиробничу базу пшеничної станції (В. Большак).

ґав (ґа́ви) лови́ти, фам. 1. Марно витрачати час, нічим не займатися; нічого не робити, байдикувати. Сама працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб ґав не ловили, не байдикували (В. Кучер); — Спасибі вам за гостину! — Дасть Бог, віддячиш тим же… Якщо не будеш ловити ґав… (Василь Шевчук); Цілу чверть ловив наш Петя в класі ґав (Д. Білоус); — Вона [дочка] в тебе увесь день Божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок). граки́ (воро́н) лови́ти. — Наймичка й небога тут рвуться, а він стоїть, да [та] .. граки ловить (Ганна Барвінок); [Халява:] Одначе чого це я ворон ловлю? (М. Кропивницький); // Тинятися без діла, перебувати де-небудь без потреби. — Слухайте, Павле,— ..мабуть, нічого тут усім ґав ловити (І. Головченко і О. Мусієнко).

2. Розглядати все навколо з зайвою цікавістю. [Виборний:] Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав (І. Котляревський); Ще ж до того звичайний був [Ігнат] і богобоязливий, справді йшов до церкви молитись, а не ґави поміж людьми ловити (П. Куліш); Захопилась [мати] повчати, щоб я у церкві не лобурясничав, не шморгав, не крутився дзиґою, не ловив ґав (М. Стельмах).

3. Виявляти неуважність, бути неуважним. — Ей, Піню, чого ґав ловиш? Миску давай (В. Винниченко); — Та чого ж ото ґав ловиш, коли людина тобі думки свої звіряє? (М. Чабанівський); — Та сюди дивись, чого ти ґав ловиш. Про що ти думаєш? (А. Хижняк); Вони, впередзорці,.. Не ловили ґав, зірко стояли на чатах (О. Гончар).

4. Не використовувати якоїсь можливості, упускати слушну нагоду. І це я з моїм розумом ловив ґави, коли таке, .. ціпов’яз, з зубів видер мені ниву!.. (М. Коцюбинський); Мати кидається до печі, щоб чимсь почастувати гостя. Я теж не ловлю ґав: підходжу до припічка і благально дивлюся в подобрілі материні очі (М. Стельмах); Сестра ґав не ловила, доки я терся-м’явся, за суботу та неділю випхала Ориську заміж (М. Рудь); — А в клубі як діла? — А там таки не пусто, Бо не ловив я ґав, У клуб заклав капусту І гарбузи заклав (А. Крижанівський). ґа́ву пійма́ти. — Я вкрав у них чавунчика на дріб до рогатки. ..Сам і ґаву піймав: треба було зразу ж його й потрощити… (Григір Тютюнник); // Допускати помилки, бути нерозторопним. Але чи Явдошка та Софійка ловили ґав, чи то в нетяг жевріла мрія про волю, проте недовго затримувались парубки в Повчанського (З. Тулуб); // Не вникати в що-небудь; не займатися вчасно чимсь потрібним. — Схоже, що під носом у нас орудує група, а ми ґав ловимо,— кинув Степан (М. Олійник); — Молодець, ґав не ловиш. Була б моя воля, я б у нашій області створив експериментальну або дослідновиробничу базу пшеничної станції (В. Большак).

ґав (ґа́ви) лови́ти, фам. 1. Марно витрачати час, нічим не займатися; нічого не робити, байдикувати. Сама працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб ґав не ловили, не байдикували (В. Кучер); — Спасибі вам за гостину! — Дасть Бог, віддячиш тим же… Якщо не будеш ловити ґав… (Василь Шевчук); Цілу чверть ловив наш Петя в класі ґав (Д. Білоус); — Вона [дочка] в тебе увесь день Божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок). граки́ (воро́н) лови́ти. — Наймичка й небога тут рвуться, а він стоїть, да [та] .. граки ловить (Ганна Барвінок); [Халява:] Одначе чого це я ворон ловлю? (М. Кропивницький); // Тинятися без діла, перебувати де-небудь без потреби. — Слухайте, Павле,— ..мабуть, нічого тут усім ґав ловити (І. Головченко і О. Мусієнко).

2. Розглядати все навколо з зайвою цікавістю. [Виборний:] Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав (І. Котляревський); Ще ж до того звичайний був [Ігнат] і богобоязливий, справді йшов до церкви молитись, а не ґави поміж людьми ловити (П. Куліш); Захопилась [мати] повчати, щоб я у церкві не лобурясничав, не шморгав, не крутився дзиґою, не ловив ґав (М. Стельмах).

3. Виявляти неуважність, бути неуважним. — Ей, Піню, чого ґав ловиш? Миску давай (В. Винниченко); — Та чого ж ото ґав ловиш, коли людина тобі думки свої звіряє? (М. Чабанівський); — Та сюди дивись, чого ти ґав ловиш. Про що ти думаєш? (А. Хижняк); Вони, впередзорці,.. Не ловили ґав, зірко стояли на чатах (О. Гончар).

4. Не використовувати якоїсь можливості, упускати слушну нагоду. І це я з моїм розумом ловив ґави, коли таке, .. ціпов’яз, з зубів видер мені ниву!.. (М. Коцюбинський); Мати кидається до печі, щоб чимсь почастувати гостя. Я теж не ловлю ґав: підходжу до припічка і благально дивлюся в подобрілі материні очі (М. Стельмах); Сестра ґав не ловила, доки я терся-м’явся, за суботу та неділю випхала Ориську заміж (М. Рудь); — А в клубі як діла? — А там таки не пусто, Бо не ловив я ґав, У клуб заклав капусту І гарбузи заклав (А. Крижанівський). ґа́ву пійма́ти. — Я вкрав у них чавунчика на дріб до рогатки. ..Сам і ґаву піймав: треба було зразу ж його й потрощити… (Григір Тютюнник); // Допускати помилки, бути нерозторопним. Але чи Явдошка та Софійка ловили ґав, чи то в нетяг жевріла мрія про волю, проте недовго затримувались парубки в Повчанського (З. Тулуб); // Не вникати в що-небудь; не займатися вчасно чимсь потрібним. — Схоже, що під носом у нас орудує група, а ми ґав ловимо,— кинув Степан (М. Олійник); — Молодець, ґав не ловиш. Була б моя воля, я б у нашій області створив експериментальну або дослідновиробничу базу пшеничної станції (В. Большак).

дурни́х у ре́шето лови́ти, фам. Нічого не робити; байдикувати. [Максим:] Е, ні! Коли їхать, то всім разом. Що я там без вас робитиму? Дурних у решето ловитиму, чи що? (Я. Мамонтов).

зіва́к лови́ти, зневажл. 1. Бути неуважним, роззявкуватим і т. ін. Траплялось, що й зівак дехто ловив, коли вчитель пояснював новий матеріал. А потім (хоч і малі) шкодували (З журналу).

2. Блукачи, розглядати все навколо. На базар ходила та зівак ловила (Укр.. присл..).

шука́ти (лови́ти, доганя́ти) / злови́ти (пійма́ти) ві́тра в по́лі. 1. тільки наказ. форма. Безслідно зникнути, так, що марно й шукати. — Що ж то буде за чудасія? — Так, нічого: підхоплю тілько [тільки] на сідло отсю кралю, та й шукай вітра в полі. Махнем з побратимом навпростець до Чорної гори (П. Куліш); — Візьму його з собою, дам сапу в руки, покрутиться біля мене, а тільки відвернулась, уже лови вітра в полі! (О. Гончар); —Ха-ха-ха,— реготав професор,— вони [Яринка і Крайнєв] полетіли, ловіть вітра в полі (В. Собко).

2. Здійснювати безрезультатні пошуки кого-, чого-небудь. — А що гестапівці знайдуть [друкарську машинку]? — скрикнула Тамара.— Нехай шукають вітра в полі,— задиристо випалила Женя (А. Хижняк); [Лука:] Повернуся раніше від інших .. Одчиніть мені тихенько двері. Я ляжу, а вони хай шукають вітра в полі (Я. Галан); Але тут почув Бертольдо, як озвався голос долі: “Гей, біжіте, панські слуги, Та зловіте вітра в полі (Леся Українка); — Овва, який же баский! Чи не вітра в полі хочеш піймати?.. Да ти й сам, бачу, степовик (Марко Вовчок).

3. Домагатися чого-небудь неможливого, недосяжного. — Я хочу побратися з вітровою донькою. Ходіть зі мною і будете моїми старостами..— Що, хочеш шукати вітра в полі? — питали [сусіди] (Казки Буковини..); [Купер’ян:] Здоров, Паньку.. Здається, ти їдеш шукати вітра в полі (І. Карпенко-Карий).

лови́ти вітрі́в, жарт. Розглядати все навколо, оглядатися, повертатися в різні боки. Коли Наум приходив до церкви молитись, то вже справді молився, а не ловив вітрів, не розглядав туди і сюди (Г. Квітка-Основ’яненко).

лови́ти / пійма́ти (впійма́ти, злови́ти і т. ін.) в сі́ті кого. Намагатися заплутати когось у розмові, дізнатися про кого-, що-небудь, вивідати якісь відомості, свідчення і т. ін. Вони [слідчі] й мене ловили в сіті (Т. Масенко).

ї́сти (лови́ти, хапа́ти) дрижаки́ / наї́стися (налови́тися, нахапа́тися) дрижакі́в. Тремтіти від холоду, страху. А Пархім ходить та голодний дрижаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо і одягтись (Г. Квітка-Основ’яненко); — На дорогу не дала [жінка] мені теплої одежі, так і випхнула в одній сорочці, а тепер хапай дрижаки (І. Нечуй-Левицький); Перебрів [Тарас Демидович] усе озеро — води всього по шию. Виліз, одягався, ловлячи дрижаків (Ю. Збанацький); — А ти замерз, либонь? — плескав по плечі Заруба.— Наївся дрижаків у кабінеті? (В. Кучер). лови́ти дрижака́. Лежу, не дихаю і не сплю — дрижака ловлю (О. Ковінька).

ї́сти (лови́ти, хапа́ти) дрижаки́ / наї́стися (налови́тися, нахапа́тися) дрижакі́в. Тремтіти від холоду, страху. А Пархім ходить та голодний дрижаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо і одягтись (Г. Квітка-Основ’яненко); — На дорогу не дала [жінка] мені теплої одежі, так і випхнула в одній сорочці, а тепер хапай дрижаки (І. Нечуй-Левицький); Перебрів [Тарас Демидович] усе озеро — води всього по шию. Виліз, одягався, ловлячи дрижаків (Ю. Збанацький); — А ти замерз, либонь? — плескав по плечі Заруба.— Наївся дрижаків у кабінеті? (В. Кучер). лови́ти дрижака́. Лежу, не дихаю і не сплю — дрижака ловлю (О. Ковінька).

лови́ти за по́ли кого, ірон. Переслідувати кого-небудь; намагатися привернути до себе чиюсь увагу. [Домаха (сама):] Так де ж тут не ловити женихів за поли, та ще багатирів!.. Ну, вже ж хоч гола, так зате ж, бачиш, красавиця [красуня] (Олена Пчілка).

лови́ти ри́бку в чому, ірон. Мати користь, вигоду з чого-небудь; наживатися. У військовому складі на Погоржельці за вироком військового суду було повішено шість кицьок.. Уявляю собі, як лукаво посміхалися тоді собі у вус усі ті, хто ловив рибку у тому військовому складі (Переклад С. Масляка). лови́ти золоту́ ри́бку. Не в гордій самотності ловила Красникова свою “золоту рибку” (З газети).

[ні́би] лови́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) кого, що. Пильно дивитися на кого-, що-небудь. Роман зістався [зостався] далеко позаду і тільки.. ніби ловив очима кінці червоних стрічок на Соломіїних плечах (І. Нечуй-Левицький).

лови́ти ко́жне сло́во, перев. чиє. Дуже уважно, з цікавістю слухати когось. Од неї не одступали паничі, бігали просили на танці, ловили кожне її слово, слідкували очима за нею (І. Нечуй-Левицький); Марія Антонівна не спускала з племінника очей, ловила кожне його слово (А. Дімаров); Жінка після щойно пережитого .. в жадібній надії ловила кожне слово вчительки (О. Гончар); Він жадібно ловить кожне Михайлове слово і не може второпати (А. Хижняк). лови́ти у́хом ко́жне сло́во. Білий, як крейда, стає Гнат за ґратками, .. уважно ловить ухом кожне слово (М. Коцюбинський).

лови́ти ко́жну хвили́ну (мить). Раціонально використовувати час; дорожити часом. Чи до хати тут, .. коли сніг такий по-весняному ласкавий, а сонце по-літньому сміється з неба .. Тут треба ловити кожну хвилину (Ю. Збанацький).

лови́ти ко́жну хвили́ну (мить). Раціонально використовувати час; дорожити часом. Чи до хати тут, .. коли сніг такий по-весняному ласкавий, а сонце по-літньому сміється з неба .. Тут треба ловити кожну хвилину (Ю. Збанацький).

лови́ти моме́нт (мент). Використовувати слушну нагоду; не упускати якоїсь можливості. Я ловлю момент і вирізую з картини цілу сцену на декілька метрів. Режисер злякано на мене зиркає, але я не чую заперечень (Ю. Яновський); Мусив [Алі] ловити мент, коли човен опускався врівень з його плечем, щоб зручно було прийняти важкий мішок (М. Коцюбинський).

лови́ти моме́нт (мент). Використовувати слушну нагоду; не упускати якоїсь можливості. Я ловлю момент і вирізую з картини цілу сцену на декілька метрів. Режисер злякано на мене зиркає, але я не чую заперечень (Ю. Яновський); Мусив [Алі] ловити мент, коли човен опускався врівень з його плечем, щоб зручно було прийняти важкий мішок (М. Коцюбинський).

лови́ти мух, жарт., ірон. Марно витрачати час; байдикувати, гуляти. — Ти не п’єш [чаю], значить? — чернець до його [до нього].— Ні…— Ну, то вбирайсь. ..Убирайсь, тобі сказано! У нас даром не ловлять мух! — гукнув пузатий (А. Тесленко).

впійма́ти (пійма́ти, спійма́ти, злови́ти, засту́кати і т. ін.) / лови́ти на гаря́чому кого. Викрити кого-небудь, підстерігши його на місці злочину або на чомусь осудливому, протизаконному і т. ін. Малювати доводилося потай, бо мусульманський закон забороняє зображувати тварин і людей, і фанатики-бухарці, впіймавши його на гарячому, могли б і штрикнути його кинджалом або придушити (З. Тулуб); — Запеклого викрадача меж Максимку Воронця хазяї піймали на гарячому і зарубали посеред поля (В. Земляк); Міркує, мабуть [Сагайдак], як Гуцалюка спіймати на гарячому,— подумав непрошений гість, намацуючи в кишені цеглину (С. Добровольський); — Та за таке судити — і край! — Щоб передати до суду, треба спершу зловити на гарячому,— обізвався Тадей Батюта (Є. Гуцало); Він хоче застукати злодіїв на гарячому (Д. Косарик); — То у вас книжки? — сідаючи, спромігся запитати [Лодиженко], неначе вловив міраба на гарячому (Іван Ле); Писали [листівки], перекидаючись словами про те, що якби застали їх оце німці на гарячому, то певно рубали б їм руки частинами (О. Гончар); Я розумів: рано чи пізно мене повинні схопити на гарячому (І. Головченко і О. Мусієнко); — Тепер будуть [поліцаї] за тобою стежити. За кожним твоїм кроком. Можуть накрити на гарячому! — різко говорив Голубцов (В. Вільний); Коли ж Максима ловили на гарячому, він з таким трагізмом і сльозою виступав на захист коней, що йому все прощалося (М. Стельмах). впі́йманий (пі́йманий, спі́йманий) на гаря́чому. Раз за разом стражники, вихопивши з ярмаркової гущі, підводили до нього [пристава] то впійманих на гарячому кишенькових злодіїв, то всяких зальотних аферисток (О. Гончар); Були серед привезених то спекулянтки, піймані на гарячому, то злісні сектантки (О. Гончар); Він знову поклав свою руку на Лялину, що лежала поверх ковдри. Дівчина показала на ту руку очима, спитала коротко: — Навіщо? Василь спаленів на виду, спійманий на гарячому (П. Загребельний). спі́ймано (ло́влено) на гаря́чому. Ворога спіймано на гарячому, його можна всім показати й добити остаточно (Є. Кирилюк); Гнат вилазить із-за столу і крадькома йде до дверей, щоб перевірити, чи не причаївся там підслухувач в образі виконавця або одноокого Кузьми, якого вже не раз було ловлено на гарячому (Григорій Тютюнник). пійма́ти на гаря́чому мі́сці. [Горпина:] Щоб я його [Гострохвостого] так пустила, піймавши на гарячому місці? (І. Нечуй-Левицький).

лови́ти / злови́ти (пійма́ти, спійма́ти, взя́ти і т. ін.) на гачо́к кого. 1. Намагатися ошукати, перехитрити, ввести в оману когось. — Знаємо вас. Ловите довірливих дурників на гачок (І. Цюпа); Макар Іванович осміхнувся. Нема дурнів! На сей гачок його не зловиш! (М. Коцюбинський); — За весь час [агент] піймав на гачок лише одного (Переклад С. Масляка); — Дай слово, що нікому не скажеш! — Та на цей гачок спіймати Костю було важко (І. Багмут). взя́ти на крюка́. Богачеві на одній з господарських нарад закинули: — Агроном. І беручкий… Коли б не взяв тебе самого на крюка! (П. Оровецький).

2. Дуже захоплювати, полонити чим-небудь (про якісь заняття, інтереси і т. ін.). О, медицина! Жаль до неї Сидить, як в дереві сучок, Коли ж непрошені хореї Мене впіймали на гачок (А. Малишко).

лови́ти (хапа́ти, схо́плювати і т. ін.) на льоту́ (на лету́) що. Дуже швидко, легко сприймати, засвоювати і т. ін. що-небудь. Валя кожну мою пораду ловила якось на льоту, вміла її реалізувати (Ю. Збанацький); Кожне слово його аудиторія хапає на льоту (О. Гончар); Те, за що рядовий студент платив наполегливим щоденним студіюванням, безсонними ночами перед екзаменами, Федь Шостенко схоплював на льоту (Ю. Шовкопляс); Парубок зразу прив’язався до лейтенанта і кожне його слово перехоплював на льоту (М. Стельмах); Недаремно думка силувалася ловити на лету сей або той образ, .. прослідити його зв’язок з іншими (І. Франко); Грицько не читав, а жер ті книжки; хапав на лету все, що розносилося .. течією друкованого слова (Панас Мирний).

лови́ти (хапа́ти, схо́плювати і т. ін.) на льоту́ (на лету́) що. Дуже швидко, легко сприймати, засвоювати і т. ін. що-небудь. Валя кожну мою пораду ловила якось на льоту, вміла її реалізувати (Ю. Збанацький); Кожне слово його аудиторія хапає на льоту (О. Гончар); Те, за що рядовий студент платив наполегливим щоденним студіюванням, безсонними ночами перед екзаменами, Федь Шостенко схоплював на льоту (Ю. Шовкопляс); Парубок зразу прив’язався до лейтенанта і кожне його слово перехоплював на льоту (М. Стельмах); Недаремно думка силувалася ловити на лету сей або той образ, .. прослідити його зв’язок з іншими (І. Франко); Грицько не читав, а жер ті книжки; хапав на лету все, що розносилося .. течією друкованого слова (Панас Мирний).

пійма́ти / лови́ти на слизько́му кого. Викрити кого-небудь, підстерігши його на місці злочину або на чомусь осудливому, протизаконному і т. ін. Розмова [з Кайтом] мене вкрай збентежила .. Я не можу без сорому дивитися Кайтові в очі. Він буквально піймав мене на слизькому (П. Колесник).

лови́ти / пійма́ти (впійма́ти, злови́ти і т. ін.) на сло́ві кого, якому. 1. Виявляти суперечності в чиїх-небудь висловлюваннях. — Ти ж сам говорив сьогодні про ходячі шлунки… — Не лови мене на слові (О. Гончар); [Мічурін:] Слухайте, не ловіть мене на слові.. Не забувайте, що, крім гніву, існує ще священна непримиренність (О. Довженко); Денис і сюди, і туди, і відбріхуватись би то, так справник на усякому слові так його і пійма (Г. Квітка-Основ’яненко); — Е, Романе!.. — сказав Хома, маючи, певно, на думці впіймати його на якомусь слові (О. Довженко).

2. Скориставшись ненароком сказаним ким-небудь (намірами, обіцянками і т. ін.), домагатися його здійснення. І Мамайчук, впіймавши його на слові, заявив, що не голитиметься доти, доки перукарня не буде-таки відкрита (О. Гончар).

лови́ти на ходу́ що. Відразу сприймати, засвоювати щось. Пігловський на ходу ловить панську думку і одразу ж приноровляється до неї: — Може бути, ясновельможний пане (М. Стельмах).

лови́ти [но́сом] окуні́в (окуні́), жарт. Дрімати, куняти, схиливши голову вниз. Стоять [люди] з позасвічуваними свічками, хто слуха, а хто й окунів ловить, слухаючи (Г. Квітка-Основ’яненко); Пилип-з-конопель уже носом ловив окунів, хоч досі й умів начебто випити чарку горілки (О. Ільченко). лови́ти но́сом окунці́в. Звикла в селі лягати разом з курми, прокидатися з першими півнями, вона сиділа в кухні і ловила носом “окунців” (З газети).

лови́ти [но́сом] окуні́в (окуні́), жарт. Дрімати, куняти, схиливши голову вниз. Стоять [люди] з позасвічуваними свічками, хто слуха, а хто й окунів ловить, слухаючи (Г. Квітка-Основ’яненко); Пилип-з-конопель уже носом ловив окунів, хоч досі й умів начебто випити чарку горілки (О. Ільченко). лови́ти но́сом окунці́в. Звикла в селі лягати разом з курми, прокидатися з першими півнями, вона сиділа в кухні і ловила носом “окунців” (З газети).

лови́ти [но́сом] окуні́в (окуні́), жарт. Дрімати, куняти, схиливши голову вниз. Стоять [люди] з позасвічуваними свічками, хто слуха, а хто й окунів ловить, слухаючи (Г. Квітка-Основ’яненко); Пилип-з-конопель уже носом ловив окунів, хоч досі й умів начебто випити чарку горілки (О. Ільченко). лови́ти но́сом окунці́в. Звикла в селі лягати разом з курми, прокидатися з першими півнями, вона сиділа в кухні і ловила носом “окунців” (З газети).

спійма́ти (вхопи́ти, схопи́ти і т. ін.) / лови́ти (хапа́ти) о́близня. 1. Лишитися без того, на що розраховував, сподівався; не отримати нічого; зазнати невдачі в чомусь. Ледар літо спав, восени облизня спіймав (Укр.. присл..); Вже другий день Тарас никав селом в такому стані. .. Поткнувсь додому, та довелось тікати, спіймавши облизня (Василь Шевчук); — Віриш ти, що ця свердловина .. дасть нафту чи газ, чи отак, спіймавши облизня, ми підемо звідси? (І. Цюпа); Наставив вухо, щоб слухати, але його ходу почули, і він .. мусив схопити облизня (Д. Бедзик); — Скуштував облизня! А що не молодець Василь! (Панас Мирний); У цьому одвічно бентежному місті ловлять облизня і моторніші та спритніші за мене (М. Рудь).

2. Одержати відмову при сватанні, залицянні. — Мотря Коваленкова, що за нею усі парубки упадали та й облизня спіймали, сміялась, а проте подавала йому рушники (Грицько Григоренко); Роман заслав старостів до однієї дуже гарної дівчини, але вхопив од неї облизня, потім заслав старостів до другої і потяг гарбуза (І. Нечуй-Левицький).

лови́ти [но́сом] окуні́в (окуні́), жарт. Дрімати, куняти, схиливши голову вниз. Стоять [люди] з позасвічуваними свічками, хто слуха, а хто й окунів ловить, слухаючи (Г. Квітка-Основ’яненко); Пилип-з-конопель уже носом ловив окунів, хоч досі й умів начебто випити чарку горілки (О. Ільченко). лови́ти но́сом окунці́в. Звикла в селі лягати разом з курми, прокидатися з першими півнями, вона сиділа в кухні і ловила носом “окунців” (З газети).

лови́ти [но́сом] окуні́в (окуні́), жарт. Дрімати, куняти, схиливши голову вниз. Стоять [люди] з позасвічуваними свічками, хто слуха, а хто й окунів ловить, слухаючи (Г. Квітка-Основ’яненко); Пилип-з-конопель уже носом ловив окунів, хоч досі й умів начебто випити чарку горілки (О. Ільченко). лови́ти но́сом окунці́в. Звикла в селі лягати разом з курми, прокидатися з першими півнями, вона сиділа в кухні і ловила носом “окунців” (З газети).

[ні́би] лови́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) кого, що. Пильно дивитися на кого-, що-небудь. Роман зістався [зостався] далеко позаду і тільки.. ніби ловив очима кінці червоних стрічок на Соломіїних плечах (І. Нечуй-Левицький).

лови́ти / пійма́ти (спійма́ти, злови́ти і т. ін.) по́гляд (рідше о́чі) чий (чиї), який (які). 1. Дивитися на когось, намагаючись привернути до себе його увагу. Біжить назустріч дівча .. і ловить мій погляд з таким запалом, з таким відданням, на які здатні лиш ті, що стрілись на мить, а розстались навіки (М. Коцюбинський); — Кожна ловила його погляд, намагаючись привернути увагу до себе (О. Гуреїв); Марина Хомівна піймала Тамарин погляд (А. Хижняк); А я піймав Ольошчин погляд і мовчки запитав у нього: невже правда, що вони чекають другої дитини? (Є. Гуцало); Чорні Данилові очі глибоко запали, й важко було спіймати його погляд (А. Хижняк).

2. перев. зі сл. на собі́. Помічати, відчувати, що хтось дивиться на нього, розглядає його. Він часто ловив на собі погляд Марти (В. Собко); Іноді тільки ловив несподівано на собі її очі — глибокі, пильні (С. Васильченко); Кузнецов, спіймавши на собі її погляд, поспішив сказати: — У мене, товариші, є пропозиція зробити перерву (А. Головко); Омелько, зловивши на собі уважний погляд Гуляй-Дня, спитав: ..Скучив, мабуть, небоже Іване (Н. Рибак). лови́ти по́гляди. Люда інколи ловила на собі запитливі погляди Раєнкових знайомих і червоніла (М. Зарудний); Марися раз у раз ловила на собі погляди відвідувачки і сама уважно розглядала її (О. Гончар).

пуска́ти (лови́ти) / пусти́ти (злови́ти) пі́вня. Видавати фальшиві звуки під час співу чи декламації. Один соліст у хорі торгівців зірвався і пустив “півня” (М. Ю. Тарновський).

лови́ти / пійма́ти (спійма́ти, злови́ти і т. ін.) по́гляд (рідше о́чі) чий (чиї), який (які). 1. Дивитися на когось, намагаючись привернути до себе його увагу. Біжить назустріч дівча .. і ловить мій погляд з таким запалом, з таким відданням, на які здатні лиш ті, що стрілись на мить, а розстались навіки (М. Коцюбинський); — Кожна ловила його погляд, намагаючись привернути увагу до себе (О. Гуреїв); Марина Хомівна піймала Тамарин погляд (А. Хижняк); А я піймав Ольошчин погляд і мовчки запитав у нього: невже правда, що вони чекають другої дитини? (Є. Гуцало); Чорні Данилові очі глибоко запали, й важко було спіймати його погляд (А. Хижняк).

2. перев. зі сл. на собі́. Помічати, відчувати, що хтось дивиться на нього, розглядає його. Він часто ловив на собі погляд Марти (В. Собко); Іноді тільки ловив несподівано на собі її очі — глибокі, пильні (С. Васильченко); Кузнецов, спіймавши на собі її погляд, поспішив сказати: — У мене, товариші, є пропозиція зробити перерву (А. Головко); Омелько, зловивши на собі уважний погляд Гуляй-Дня, спитав: ..Скучив, мабуть, небоже Іване (Н. Рибак). лови́ти по́гляди. Люда інколи ловила на собі запитливі погляди Раєнкових знайомих і червоніла (М. Зарудний); Марися раз у раз ловила на собі погляди відвідувачки і сама уважно розглядала її (О. Гончар).

лови́ти / пійма́ти (спійма́ти, злови́ти і т. ін.) по́гляд (рідше о́чі) чий (чиї), який (які). 1. Дивитися на когось, намагаючись привернути до себе його увагу. Біжить назустріч дівча .. і ловить мій погляд з таким запалом, з таким відданням, на які здатні лиш ті, що стрілись на мить, а розстались навіки (М. Коцюбинський); — Кожна ловила його погляд, намагаючись привернути увагу до себе (О. Гуреїв); Марина Хомівна піймала Тамарин погляд (А. Хижняк); А я піймав Ольошчин погляд і мовчки запитав у нього: невже правда, що вони чекають другої дитини? (Є. Гуцало); Чорні Данилові очі глибоко запали, й важко було спіймати його погляд (А. Хижняк).

2. перев. зі сл. на собі́. Помічати, відчувати, що хтось дивиться на нього, розглядає його. Він часто ловив на собі погляд Марти (В. Собко); Іноді тільки ловив несподівано на собі її очі — глибокі, пильні (С. Васильченко); Кузнецов, спіймавши на собі її погляд, поспішив сказати: — У мене, товариші, є пропозиція зробити перерву (А. Головко); Омелько, зловивши на собі уважний погляд Гуляй-Дня, спитав: ..Скучив, мабуть, небоже Іване (Н. Рибак). лови́ти по́гляди. Люда інколи ловила на собі запитливі погляди Раєнкових знайомих і червоніла (М. Зарудний); Марися раз у раз ловила на собі погляди відвідувачки і сама уважно розглядала її (О. Гончар).

[ні́би] лови́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) кого, що. Пильно дивитися на кого-, що-небудь. Роман зістався [зостався] далеко позаду і тільки.. ніби ловив очима кінці червоних стрічок на Соломіїних плечах (І. Нечуй-Левицький).

лови́ти ри́бку в чому, ірон. Мати користь, вигоду з чого-небудь; наживатися. У військовому складі на Погоржельці за вироком військового суду було повішено шість кицьок.. Уявляю собі, як лукаво посміхалися тоді собі у вус усі ті, хто ловив рибку у тому військовому складі (Переклад С. Масляка). лови́ти золоту́ ри́бку. Не в гордій самотності ловила Красникова свою “золоту рибку” (З газети).

лови́ти ри́бу (ри́бку) в каламу́тній (рідше мутні́й) воді́, ірон. Використовувати будь-які обставини, всіляко хитрувати для власної вигоди, намагаючись приховати свої дії. [Ярчук:] Абстрактного добра і зла не існує. Все на світі відносне. [Наталя:] Це називається — в каламутній воді ловити рибу (І. Микитенко); Може статись, що деякі елементи спробують зводити наклеп на чесних колгоспників, ловити рибу в каламутній воді (О. Гуреїв); Експедиторський нахил у Жори виявився неабиякий. Підхід рибальський — хвацько ловив рибку в каламутній воді (О. Ковінька); У каламутній воді рибу ловить, а хоче з води вийти сухим (Є. Гуцало); В мутній воді рибу ловить (Укр.. присл..).

лови́ти ри́бу (ри́бку) в каламу́тній (рідше мутні́й) воді́, ірон. Використовувати будь-які обставини, всіляко хитрувати для власної вигоди, намагаючись приховати свої дії. [Ярчук:] Абстрактного добра і зла не існує. Все на світі відносне. [Наталя:] Це називається — в каламутній воді ловити рибу (І. Микитенко); Може статись, що деякі елементи спробують зводити наклеп на чесних колгоспників, ловити рибу в каламутній воді (О. Гуреїв); Експедиторський нахил у Жори виявився неабиякий. Підхід рибальський — хвацько ловив рибку в каламутній воді (О. Ковінька); У каламутній воді рибу ловить, а хоче з води вийти сухим (Є. Гуцало); В мутній воді рибу ловить (Укр.. присл..).

лови́ти ри́бу (ри́бку) в каламу́тній (рідше мутні́й) воді́, ірон. Використовувати будь-які обставини, всіляко хитрувати для власної вигоди, намагаючись приховати свої дії. [Ярчук:] Абстрактного добра і зла не існує. Все на світі відносне. [Наталя:] Це називається — в каламутній воді ловити рибу (І. Микитенко); Може статись, що деякі елементи спробують зводити наклеп на чесних колгоспників, ловити рибу в каламутній воді (О. Гуреїв); Експедиторський нахил у Жори виявився неабиякий. Підхід рибальський — хвацько ловив рибку в каламутній воді (О. Ковінька); У каламутній воді рибу ловить, а хоче з води вийти сухим (Є. Гуцало); В мутній воді рибу ловить (Укр.. присл..).

лови́ти ри́бу (ри́бку) в каламу́тній (рідше мутні́й) воді́, ірон. Використовувати будь-які обставини, всіляко хитрувати для власної вигоди, намагаючись приховати свої дії. [Ярчук:] Абстрактного добра і зла не існує. Все на світі відносне. [Наталя:] Це називається — в каламутній воді ловити рибу (І. Микитенко); Може статись, що деякі елементи спробують зводити наклеп на чесних колгоспників, ловити рибу в каламутній воді (О. Гуреїв); Експедиторський нахил у Жори виявився неабиякий. Підхід рибальський — хвацько ловив рибку в каламутній воді (О. Ковінька); У каламутній воді рибу ловить, а хоче з води вийти сухим (Є. Гуцало); В мутній воді рибу ловить (Укр.. присл..).

лови́ти / злови́ти себе́ на чому. Пересвідчуватися в чому-небудь, усвідомлювати щось. Я часто ловив себе на тому, що мені до всього байдуже (Ю. Яновський); Він .. частіше ловив себе на тому, що думає про неї (Д. Ткач); На одному лише ловив себе, що вже постарів (А. Хорунжий); Він все ж таки ловив себе на тому, що такий-то розділ знає гірше, ніж інший (Григорій Тютюнник); Я зловила себе на тому, що зовсім не слухаю [перекладача] (Ю. Яновський); Рогов зловив себе на тому, що радий за похвалу (І. Волошин).

лови́ти / злови́ти (рідше упійма́ти, пійма́ти і под.) себе́ на ду́мці якій. Усвідомлювати, розуміти щось. Ловила себе на думці, що пишається сином. Але на те вона й мати (І. Цюпа); Дивні діла! То він [Бачура] поспішає в Білоцерківку, то ловить себе на думці, що весь час думає про Бабаї (М. Чабанівський); І Степан, .. чи не вперше, сидячи з Юлькою, зловив себе на думці, що і йому вже пора обзавестися сім’єю і дітьми (М. Стельмах); // Робити несподіваний висновок щодо чого-небудь. Не раз ловиш себе на думці, що вік Миколи Миколайовича виявився закоротким для повного вивершення справи (З газети); “Ой, щось занадто мені усе красиве!” — зловила себе на думці Надія (Я. Баш); Він упіймав себе на цій думці — світла! Щоб кожну рису, кожний злом і лінію його твору було освітлено (О. Донченко).

лови́ти слова́ [із ро́та] чиї, рідше кому. Уважно, з цікавістю слухати кого-небудь. Прокіп вмовляє: Держіться. Як будемо разом стояти, наш буде верх. Йому ловлять слова із рота (М. Коцюбинський).

лови́ти слова́ [із ро́та] чиї, рідше кому. Уважно, з цікавістю слухати кого-небудь. Прокіп вмовляє: Держіться. Як будемо разом стояти, наш буде верх. Йому ловлять слова із рота (М. Коцюбинський).

дава́ти (лови́ти, хапа́ти і т. ін.) / да́ти (злови́ти, вхопи́ти і т. ін.) сторчака́ (рідше стовбула́). Падати вниз головою. Чи й у вас, як у нас, На леваді спичаки? Чи й у вас, як у нас, Ловлять хлопці сторчаки (Укр.. пісні); Яків розгарячився — то — аж у дверях шуміло. Одні стовбула давали, другі перелітали через лежачих, і всі лаялись, батькувались… (Панас Мирний); — Чого ти тут бродиш вночі? .. — крикнув писар і штовхнув чоловічка в груди кулаком. Чоловічок дав сторчака додолу (І. Нечуй-Левицький); Що то вже за їзда, коли те й думаєш, як не впасти, як не вхопити сторчака… (П. Загребельний).

дава́ти (лови́ти, хапа́ти і т. ін.) / да́ти (злови́ти, вхопи́ти і т. ін.) сторчака́ (рідше стовбула́). Падати вниз головою. Чи й у вас, як у нас, На леваді спичаки? Чи й у вас, як у нас, Ловлять хлопці сторчаки (Укр.. пісні); Яків розгарячився — то — аж у дверях шуміло. Одні стовбула давали, другі перелітали через лежачих, і всі лаялись, батькувались… (Панас Мирний); — Чого ти тут бродиш вночі? .. — крикнув писар і штовхнув чоловічка в груди кулаком. Чоловічок дав сторчака додолу (І. Нечуй-Левицький); Що то вже за їзда, коли те й думаєш, як не впасти, як не вхопити сторчака… (П. Загребельний).

лови́ти ко́жне сло́во, перев. чиє. Дуже уважно, з цікавістю слухати когось. Од неї не одступали паничі, бігали просили на танці, ловили кожне її слово, слідкували очима за нею (І. Нечуй-Левицький); Марія Антонівна не спускала з племінника очей, ловила кожне його слово (А. Дімаров); Жінка після щойно пережитого .. в жадібній надії ловила кожне слово вчительки (О. Гончар); Він жадібно ловить кожне Михайлове слово і не може второпати (А. Хижняк). лови́ти у́хом ко́жне сло́во. Білий, як крейда, стає Гнат за ґратками, .. уважно ловить ухом кожне слово (М. Коцюбинський).

впійма́ти (пійма́ти, спійма́ти, злови́ти, засту́кати і т. ін.) / лови́ти на гаря́чому кого. Викрити кого-небудь, підстерігши його на місці злочину або на чомусь осудливому, протизаконному і т. ін. Малювати доводилося потай, бо мусульманський закон забороняє зображувати тварин і людей, і фанатики-бухарці, впіймавши його на гарячому, могли б і штрикнути його кинджалом або придушити (З. Тулуб); — Запеклого викрадача меж Максимку Воронця хазяї піймали на гарячому і зарубали посеред поля (В. Земляк); Міркує, мабуть [Сагайдак], як Гуцалюка спіймати на гарячому,— подумав непрошений гість, намацуючи в кишені цеглину (С. Добровольський); — Та за таке судити — і край! — Щоб передати до суду, треба спершу зловити на гарячому,— обізвався Тадей Батюта (Є. Гуцало); Він хоче застукати злодіїв на гарячому (Д. Косарик); — То у вас книжки? — сідаючи, спромігся запитати [Лодиженко], неначе вловив міраба на гарячому (Іван Ле); Писали [листівки], перекидаючись словами про те, що якби застали їх оце німці на гарячому, то певно рубали б їм руки частинами (О. Гончар); Я розумів: рано чи пізно мене повинні схопити на гарячому (І. Головченко і О. Мусієнко); — Тепер будуть [поліцаї] за тобою стежити. За кожним твоїм кроком. Можуть накрити на гарячому! — різко говорив Голубцов (В. Вільний); Коли ж Максима ловили на гарячому, він з таким трагізмом і сльозою виступав на захист коней, що йому все прощалося (М. Стельмах). впі́йманий (пі́йманий, спі́йманий) на гаря́чому. Раз за разом стражники, вихопивши з ярмаркової гущі, підводили до нього [пристава] то впійманих на гарячому кишенькових злодіїв, то всяких зальотних аферисток (О. Гончар); Були серед привезених то спекулянтки, піймані на гарячому, то злісні сектантки (О. Гончар); Він знову поклав свою руку на Лялину, що лежала поверх ковдри. Дівчина показала на ту руку очима, спитала коротко: — Навіщо? Василь спаленів на виду, спійманий на гарячому (П. Загребельний). спі́ймано (ло́влено) на гаря́чому. Ворога спіймано на гарячому, його можна всім показати й добити остаточно (Є. Кирилюк); Гнат вилазить із-за столу і крадькома йде до дверей, щоб перевірити, чи не причаївся там підслухувач в образі виконавця або одноокого Кузьми, якого вже не раз було ловлено на гарячому (Григорій Тютюнник). пійма́ти на гаря́чому мі́сці. [Горпина:] Щоб я його [Гострохвостого] так пустила, піймавши на гарячому місці? (І. Нечуй-Левицький).

[ні́би] лови́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) кого, що. Пильно дивитися на кого-, що-небудь. Роман зістався [зостався] далеко позаду і тільки.. ніби ловив очима кінці червоних стрічок на Соломіїних плечах (І. Нечуй-Левицький).

[ні́би] лови́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) кого, що. Пильно дивитися на кого-, що-небудь. Роман зістався [зостався] далеко позаду і тільки.. ніби ловив очима кінці червоних стрічок на Соломіїних плечах (І. Нечуй-Левицький).

[ні́би] лови́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) кого, що. Пильно дивитися на кого-, що-небудь. Роман зістався [зостався] далеко позаду і тільки.. ніби ловив очима кінці червоних стрічок на Соломіїних плечах (І. Нечуй-Левицький).

піти́ [на дно] ра́ків (ра́ки) лови́ти. Утопитися. Фашист думав Дніпро проплить — пішов на дно раків ловить (Укр.. присл..); Чом би з такого дива не поприходили й інші .. ті, що вчора чи позавчора дуба дали, кого вода змила, хто пішов на дно раків ловити (Є. Гуцало).

піти́ [на дно] ра́ків (ра́ки) лови́ти. Утопитися. Фашист думав Дніпро проплить — пішов на дно раків ловить (Укр.. присл..); Чом би з такого дива не поприходили й інші .. ті, що вчора чи позавчора дуба дали, кого вода змила, хто пішов на дно раків ловити (Є. Гуцало).

піти́ [на дно] ра́ків (ра́ки) лови́ти. Утопитися. Фашист думав Дніпро проплить — пішов на дно раків ловить (Укр.. присл..); Чом би з такого дива не поприходили й інші .. ті, що вчора чи позавчора дуба дали, кого вода змила, хто пішов на дно раків ловити (Є. Гуцало).

піти́ [на дно] ра́ків (ра́ки) лови́ти. Утопитися. Фашист думав Дніпро проплить — пішов на дно раків ловить (Укр.. присл..); Чом би з такого дива не поприходили й інші .. ті, що вчора чи позавчора дуба дали, кого вода змила, хто пішов на дно раків ловити (Є. Гуцало).

ре́шетом у воді́ зірки́ лови́ти, жарт. Марно витрачати час; байдикувати. Він дуже розумний: решетом у воді зірки ловить (Укр.. присл..); [Баба Денисиха:] Та ти, правда, замолоду сонько. Замолоду решетом у воді зірки ловив… (В. Большак); Навіщо решетом у воді зірки ловити, коли треба телицю шукати… (Є. Гуцало).

ро́том мух лови́ти, зневажл. Бути неуважним, роззявкуватим і т. ін. Він ротом мух ловить (Укр.. присл..).