НЕРО́БАрозм. (той, хто проводить час у неробстві, веде бездіяльне життя), НЕ́РО́Брозм. рідше,БЕЗДІ́ЛЬНИКзаст., ПУСТОПЛЯ́Сзневажл.; ЛО́БУРзневажл., лайл., ЛОБУРЯ́КАпідсил. зневажл., лайл.,ЛОБОТРЯ́Сзневажл., лайл., ЛОБзневажл., лайл. (перев. про здорового на вигляд хлопця або чоловіка). - ..Жити неробою - то найбільша ганьба! (О. Гончар); Павло образився. - Що ти мене агітуєш!.. Та й не такий я нероб, як тобі здається (А. Головко); Поміщик Золотарьов був безжурний гультяй - п’яничка та лобур, завсідник усіх ресторанів та кафе (Ю. Смолич); - Хай він не думає, що Сергій такий от лобуряка. Він до всякої роботи беручкий (Ю. Мушкетик); - Увечері Гармаш в салон-вагоні отамана Щупака Мандрику бачив. А з ним якраз і синка-лоботряса вашого директора (А. Головко). - Пор. гульві́са, ле́дар.