-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | ло́бур | ло́бурі |
родовий | ло́буря | ло́бурів |
давальний | ло́буреві, ло́бурю | ло́бурям |
знахідний | ло́буря | ло́бурів |
орудний | ло́бурем | ло́бурями |
місцевий | на/у ло́буреві, ло́бурю, ло́бурі | на/у ло́бурях |
кличний | ло́бурю | ло́бурі |
Словник синонімів
НЕРО́БА розм. (той, хто проводить час у неробстві, веде бездіяльне життя), НЕ́РО́Б розм. рідше, БЕЗДІ́ЛЬНИК заст., ПУСТОПЛЯ́С зневажл.; ЛО́БУР зневажл., лайл., ЛОБУРЯ́КА підсил. зневажл., лайл., ЛОБОТРЯ́С зневажл., лайл., ЛОБ зневажл., лайл. (перев. про здорового на вигляд хлопця або чоловіка). - .. Жити неробою - то найбільша ганьба! (О. Гончар); Павло образився. - Що ти мене агітуєш!.. Та й не такий я нероб, як тобі здається (А. Головко); Поміщик Золотарьов був безжурний гультяй - п’яничка та лобур, завсідник усіх ресторанів та кафе (Ю. Смолич); - Хай він не думає, що Сергій такий от лобуряка. Він до всякої роботи беручкий (Ю. Мушкетик); - Увечері Гармаш в салон-вагоні отамана Щупака Мандрику бачив. А з ним якраз і синка-лоботряса вашого директора (А. Головко). - Пор. гульві́са, ле́дар.