-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ло́бур ло́бурі
родовий ло́буря ло́бурів
давальний ло́буреві, ло́бурю ло́бурям
знахідний ло́буря ло́бурів
орудний ло́бурем ло́бурями
місцевий на/у ло́буреві, ло́бурю, ло́бурі на/у ло́бурях
кличний ло́бурю ло́бурі

Словник синонімів

НЕРО́БАрозм. (той, хто проводить час у неробстві, веде бездіяльне життя), НЕ́РО́Брозм. рідше,БЕЗДІ́ЛЬНИКзаст., ПУСТОПЛЯ́Сзневажл.; ЛО́БУРзневажл., лайл., ЛОБУРЯ́КАпідсил. зневажл., лайл.,ЛОБОТРЯ́Сзневажл., лайл., ЛОБзневажл., лайл. (перев. про здорового на вигляд хлопця або чоловіка). - ..Жити неробою - то найбільша ганьба! (О. Гончар); Павло образився. - Що ти мене агітуєш!.. Та й не такий я нероб, як тобі здається (А. Головко); Поміщик Золотарьов був безжурний гультяй - п’яничка та лобур, завсідник усіх ресторанів та кафе (Ю. Смолич); - Хай він не думає, що Сергій такий от лобуряка. Він до всякої роботи беручкий (Ю. Мушкетик); - Увечері Гармаш в салон-вагоні отамана Щупака Мандрику бачив. А з ним якраз і синка-лоботряса вашого директора (А. Головко). - Пор. гульві́са, ле́дар.