-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний лоба́стий лоба́ста лоба́сте лоба́сті
родовий лоба́стого лоба́стої лоба́стого лоба́стих
давальний лоба́стому лоба́стій лоба́стому лоба́стим
знахідний лоба́стий, лоба́стого лоба́сту лоба́сте лоба́сті, лоба́стих
орудний лоба́стим лоба́стою лоба́стим лоба́стими
місцевий на/у лоба́стому, лоба́стім на/у лоба́стій на/у лоба́стому, лоба́стім на/у лоба́стих

Словник синонімів

ЛОБА́НЬрозм. (людина або тварина з великим опуклим чолом), ЛОБА́СТИЙу знач. ім., розм.,ЛОБА́ТИЙу знач. ім., розм.Петро, дядьків Семенів лобань, напередодні острижений налисо, .. уявивши себе кимось, пішов і пішов "рубати", збиває лозиною голови будяків (О. Гончар); "Лобатим", чи "лобком", дражнили у бурсі Демка Гречаного за його крутий лоб (Д. Мордовець).
ЧОЛА́СТИЙ[ЧОЛА́ТИЙ] (який має високе чоло), ЛОБА́ТИЙ[ЛОБА́СТИЙ]. Марися Павлівна, не відводячи погляду, стежила за молодою матір’ю, знаходячи в ній схожість із сином, - така ж чоласта, очі сірі, тільки великі (в того розбишаки дрібненькі) (О. Гончар); Зіна знехотя клювала виделкою, кидала скрадливі погляди на лобатого студента в червоній тенісці, що кутуляв вареники (Ю. Мушкетик); Білина хустки різко відтіняла енергійне, лобасте, засмагле до чорноти обличчя (О. Копиленко).