-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ли́шечко ли́шечка
родовий ли́шечка ли́шечок
давальний ли́шечку, ли́шечкові ли́шечкам
знахідний ли́шечко ли́шечка
орудний ли́шечком ли́шечками
місцевий на/у ли́шечку на/у ли́шечках
кличний ли́шечко* ли́шечка*

Словник фразеологізмів

ох (ой), [мені́] ли́хо! Уживається для вираження хвилювання, заклопотаності, страху, відчаю, досади, здивування і т. ін. (перев. в неприємних, небажаних ситуаціях). — Ох, мені лихо! — аж крикнула Оксана, оглядівшись,— куди ж я оце йду? (Г. Квітка-Основ’яненко). ой (ох), ли́шенько (ли́шечко) [мені́ (моє́)]! — Ой, лишенько! — забідкалась мати (А. Головко); [Шельменко:] Ой, лишечко! пропав я на світі! (Г. Квітка-Основ’яненко); — Ох, мені лишенько! — жахнулась Олександра (М. Коцюбинський); — Дивись, не здумай любов закрутити! — Ой, лишенько моє! Почав учити (П. Автомонов).

ох (ой), [мені́] ли́хо! Уживається для вираження хвилювання, заклопотаності, страху, відчаю, досади, здивування і т. ін. (перев. в неприємних, небажаних ситуаціях). — Ох, мені лихо! — аж крикнула Оксана, оглядівшись,— куди ж я оце йду? (Г. Квітка-Основ’яненко). ой (ох), ли́шенько (ли́шечко) [мені́ (моє́)]! — Ой, лишенько! — забідкалась мати (А. Головко); [Шельменко:] Ой, лишечко! пропав я на світі! (Г. Квітка-Основ’яненко); — Ох, мені лишенько! — жахнулась Олександра (М. Коцюбинський); — Дивись, не здумай любов закрутити! — Ой, лишенько моє! Почав учити (П. Автомонов).

ох (ой), [мені́] ли́хо! Уживається для вираження хвилювання, заклопотаності, страху, відчаю, досади, здивування і т. ін. (перев. в неприємних, небажаних ситуаціях). — Ох, мені лихо! — аж крикнула Оксана, оглядівшись,— куди ж я оце йду? (Г. Квітка-Основ’яненко). ой (ох), ли́шенько (ли́шечко) [мені́ (моє́)]! — Ой, лишенько! — забідкалась мати (А. Головко); [Шельменко:] Ой, лишечко! пропав я на світі! (Г. Квітка-Основ’яненко); — Ох, мені лишенько! — жахнулась Олександра (М. Коцюбинський); — Дивись, не здумай любов закрутити! — Ой, лишенько моє! Почав учити (П. Автомонов).

ох (ой), [мені́] ли́хо! Уживається для вираження хвилювання, заклопотаності, страху, відчаю, досади, здивування і т. ін. (перев. в неприємних, небажаних ситуаціях). — Ох, мені лихо! — аж крикнула Оксана, оглядівшись,— куди ж я оце йду? (Г. Квітка-Основ’яненко). ой (ох), ли́шенько (ли́шечко) [мені́ (моє́)]! — Ой, лишенько! — забідкалась мати (А. Головко); [Шельменко:] Ой, лишечко! пропав я на світі! (Г. Квітка-Основ’яненко); — Ох, мені лишенько! — жахнулась Олександра (М. Коцюбинський); — Дивись, не здумай любов закрутити! — Ой, лишенько моє! Почав учити (П. Автомонов).

ох (ой), [мені́] ли́хо! Уживається для вираження хвилювання, заклопотаності, страху, відчаю, досади, здивування і т. ін. (перев. в неприємних, небажаних ситуаціях). — Ох, мені лихо! — аж крикнула Оксана, оглядівшись,— куди ж я оце йду? (Г. Квітка-Основ’яненко). ой (ох), ли́шенько (ли́шечко) [мені́ (моє́)]! — Ой, лишенько! — забідкалась мати (А. Головко); [Шельменко:] Ой, лишечко! пропав я на світі! (Г. Квітка-Основ’яненко); — Ох, мені лишенько! — жахнулась Олександра (М. Коцюбинський); — Дивись, не здумай любов закрутити! — Ой, лишенько моє! Почав учити (П. Автомонов).

ох (ой), [мені́] ли́хо! Уживається для вираження хвилювання, заклопотаності, страху, відчаю, досади, здивування і т. ін. (перев. в неприємних, небажаних ситуаціях). — Ох, мені лихо! — аж крикнула Оксана, оглядівшись,— куди ж я оце йду? (Г. Квітка-Основ’яненко). ой (ох), ли́шенько (ли́шечко) [мені́ (моє́)]! — Ой, лишенько! — забідкалась мати (А. Головко); [Шельменко:] Ой, лишечко! пропав я на світі! (Г. Квітка-Основ’яненко); — Ох, мені лишенько! — жахнулась Олександра (М. Коцюбинський); — Дивись, не здумай любов закрутити! — Ой, лишенько моє! Почав учити (П. Автомонов).