-1-
іменник середнього роду
(лице; лико)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ли́чко ли́чка
родовий ли́чка ли́чок
давальний ли́чку, ли́чкові ли́чкам
знахідний ли́чко ли́чка
орудний ли́чком ли́чками
місцевий на/у ли́чку на/у ли́чках
кличний ли́чко* ли́чка*

Словник фразеологізмів

ми́ти сльоза́ми лице́ (обли́ччя, бо́роду і т. ін.). Плакати. Як крається батькове серце.. Він схуд і щодня миє сльозами бороду (М. Коцюбинський); Вона [Маланка] б’ється головою об стіл, голосить і миє сльозами тоді вже чорні руки (М. Коцюбинський). гаря́чими сльоза́ми ли́чко ми́ти. Збирала його в далеку дорогу молода дружина, гарячими сльозами личко мила (Григорій Тютюнник).

не ли́ком ши́тий. Який уже набув певних знань, може виконувати щось, уміє поводитися належним чином. Він ділом зможе довести: не лише Заграва мастак зорі з неба хапати, він, Матвій, теж не ликом шитий (І. Головченко і О. Мусієнко); — О-о,— підвівся Панчишин, у його очах блиснули гнівні вогники,— ви, юначе, не ликом шиті. Це добре, будемо тримати лад на курсі (Р. Іваничук); — А так хотілося поговорити з манірним оцим молодиком. Показати йому, що й ми не ликом шиті, знаємо що й до чого, що таке земля, чия вона і як з нею поводитись (М. Олійник). не ли́чком ши́тий, ірон. — Що ж я? Я нічого. Не личком же, бач, шитий! — виправлявся він (Панас Мирний).