-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | лиця́тися, лиця́тись |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | лиця́ймося, лиця́ймось |
2 особа | лиця́йся, лиця́йсь | лиця́йтеся, лиця́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | лиця́тимуся, лиця́тимусь | лиця́тимемося, лиця́тимемось, лиця́тимемся |
2 особа | лиця́тимешся | лиця́тиметеся, лиця́тиметесь |
3 особа | лиця́тиметься | лиця́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | лиця́юся, лиця́юсь | лиця́ємося, лиця́ємось, лиця́ємся |
2 особа | лиця́єшся | лиця́єтеся, лиця́єтесь |
3 особа | лиця́ється | лиця́ються |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
лиця́ючись |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | лиця́вся, лиця́всь | лиця́лися, лиця́лись |
жін. р. | лиця́лася, лиця́лась |
сер. р. | лиця́лося, лиця́лось |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
лиця́вшись |
Словник синонімів
ЗАЛИЦЯ́ТИСЯ без додатка і до кого, рідко на кого, коло кого, з ким (маючи почуття симпатії або кохання до кого-небудь, виявляти знаки уваги, зачіпати розмовою, жартами і т. ін.), ЛИЦЯ́ТИСЯ без додатка і до кого, рідко з ким, ВПАДА́ТИ [УПАДА́ТИ] за ким, біля (коло) кого, рідко до кого, ПРИПАДА́ТИ біля кого, ЖЕНИХА́ТИСЯ з ким, рідко на кого, ЗАГРАВА́ТИ до кого, з ким, ЗАЙМА́ТИ кого, ЖАРТУВА́ТИ з ким, ФЛІРТУВА́ТИ з ким, ВИ́ТИСЯ, УВИВА́ТИСЯ [ВВИВА́ТИСЯ] біля кого й за ким, ВОЛОЧИ́ТИСЯ за ким, розм., СТРІЛЯ́ТИ за ким, розм., ПІДСТРІ́ЛЮВАТИ [ПІДСТРЕ́ЛЮВАТИ] за ким, розм., БІ́ГАТИ за ким, розм., ЖИРУВА́ТИ за ким, розм., РОМАНСУВА́ТИ з ким, рідко, ЧІПЛЯ́ТИСЯ розм., ГОРНУ́ТИСЯ до кого, розм., ЛИ́ПНУТИ до кого, розм., ПРИЛИПА́ТИ до кого, розм. Усі знали, що старшина надстрокової служби Боря Смалець залицявся до Поліни (М. Зарудний); - Ще наче вчора був молодим, до дівчат лицявся... (О. Гончар); А колись же було - за нею упадав Гордій Чуприна. Не раз помічала на собі його палкі погляди (І. Цюпа); Почав я коло Наді щільніше припадати, почав їй віршовані записочки підкидати (О. Ковінька); Забув Грицько про великий посаг, який думав затягти за жінкою, годі думати про якусь незвичайну красу, - давай лицятися та женихатися з Христею (Панас Мирний); Конюх носив заміс тіткам, загравав до Онисі Безверхої, яка боялася навіть зиркнути на нього і нахиляла лице якомога нижче (Є. Гуцало); А козак дівчину та й вірненько любить, А зайнять не посміє (пісня); [Гострохвостий:] Ви думаєте, що я нечесно жартую з Оленкою? Вірте мені, я чоловік чесний (І. Нечуй-Левицький); - Павлушо, ану, лишень, признайся, за гімназистками вже підстрелюєш? (А. Головко); [Павлущенко:] Мені вже й так обридло у женихівському сословії перебувать..! Ходи до їх та тілько облизуйся, як панночка з іншими романсує! (Олена Пчілка); Сама Христя хвалилась учора, що Легейдин Карпо чіпляється (А. Головко).
КОХА́ТИСЯ (про осіб різної статі - почувати, виявляти один до одного глибоку сердечну прихильність), ЛЮБИ́ТИСЯ, ЛИЦЯ́ТИСЯ діал., НА́ВИДІТИСЯ діал., ЛЮБУВА́ТИСЯ діал. - Док.: покоха́тися, полюби́тися. - Тепер не такі часи, щоб кохатись та милуватись, - тихо обізвався князь і вирвав свою руку з Тодозиних рук (І. Нечуй-Левицький); [Гервасій:] Давай поженим наших дітей, вони любляться, а ми на весіллі забудемо усе лихо! (І. Карпенко-Карий); Нумо, серце, лицятися Та поїдем вінчатися (Т. Шевченко); Довго ще вони [Галя і Чіпка] .. любувалися та милувалися (Панас Мирний).