-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив лиця́тися, лиця́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   лиця́ймося, лиця́ймось
2 особа лиця́йся, лиця́йсь лиця́йтеся, лиця́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа лиця́тимуся, лиця́тимусь лиця́тимемося, лиця́тимемось, лиця́тимемся
2 особа лиця́тимешся лиця́тиметеся, лиця́тиметесь
3 особа лиця́тиметься лиця́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа лиця́юся, лиця́юсь лиця́ємося, лиця́ємось, лиця́ємся
2 особа лиця́єшся лиця́єтеся, лиця́єтесь
3 особа лиця́ється лиця́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
лиця́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. лиця́вся, лиця́всь лиця́лися, лиця́лись
жін. р. лиця́лася, лиця́лась
сер. р. лиця́лося, лиця́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
лиця́вшись

Словник синонімів

ЗАЛИЦЯ́ТИСЯбез додатка і до кого, рідко на кого, коло кого, з ким (маючи почуття симпатії або кохання до кого-небудь, виявляти знаки уваги, зачіпати розмовою, жартами і т. ін.), ЛИЦЯ́ТИСЯбез додатка і до кого, рідко з ким, ВПАДА́ТИ[УПАДА́ТИ]за ким, біля (коло) кого, рідко до кого,ПРИПАДА́ТИбіля кого,ЖЕНИХА́ТИСЯз ким, рідко на кого,ЗАГРАВА́ТИдо кого, з ким,ЗАЙМА́ТИкого,ЖАРТУВА́ТИз ким,ФЛІРТУВА́ТИз ким,ВИ́ТИСЯ, УВИВА́ТИСЯ[ВВИВА́ТИСЯ]біля кого й за ким,ВОЛОЧИ́ТИСЯза ким, розм.,СТРІЛЯ́ТИза ким, розм.,ПІДСТРІ́ЛЮВАТИ[ПІДСТРЕ́ЛЮВАТИ]за ким, розм.,БІ́ГАТИза ким, розм.,ЖИРУВА́ТИза ким, розм.,РОМАНСУВА́ТИз ким, рідко,ЧІПЛЯ́ТИСЯрозм.,ГОРНУ́ТИСЯдо кого, розм.,ЛИ́ПНУТИдо кого, розм.,ПРИЛИПА́ТИдо кого, розм.Усі знали, що старшина надстрокової служби Боря Смалець залицявся до Поліни (М. Зарудний); - Ще наче вчора був молодим, до дівчат лицявся... (О. Гончар); А колись же було - за нею упадав Гордій Чуприна. Не раз помічала на собі його палкі погляди (І. Цюпа); Почав я коло Наді щільніше припадати, почав їй віршовані записочки підкидати (О. Ковінька); Забув Грицько про великий посаг,який думав затягти за жінкою, годі думати про якусь незвичайну красу, - давай лицятися та женихатися з Христею (Панас Мирний); Конюх носив заміс тіткам, загравав до Онисі Безверхої, яка боялася навіть зиркнути на нього і нахиляла лице якомога нижче (Є. Гуцало); А козак дівчину та й вірненько любить, А зайнять не посміє (пісня); [Гострохвостий:] Ви думаєте, що я нечесно жартую з Оленкою? Вірте мені, я чоловік чесний (І. Нечуй-Левицький); - Павлушо, ану, лишень, признайся, за гімназистками вже підстрелюєш? (А. Головко); [Павлущенко:] Мені вже й так обридло у женихівському сословії перебувать..! Ходи до їх та тілько облизуйся, як панночка з іншими романсує! (Олена Пчілка); Сама Христя хвалилась учора, що Легейдин Карпо чіпляється (А. Головко).
КОХА́ТИСЯ (про осіб різної статі - почувати, виявляти один до одного глибоку сердечну прихильність), ЛЮБИ́ТИСЯ, ЛИЦЯ́ТИСЯдіал., НА́ВИДІТИСЯдіал., ЛЮБУВА́ТИСЯдіал. - Док.: покоха́тися, полюби́тися. - Тепер не такі часи, щоб кохатись та милуватись, - тихо обізвався князь і вирвав свою руку з Тодозиних рук (І. Нечуй-Левицький); [Гервасій:] Давай поженим наших дітей, вони любляться, а ми навесіллі забудемо усе лихо! (І. Карпенко-Карий); Нумо, серце, лицятися Та поїдем вінчатися (Т. Шевченко); Довго ще вони [Галя і Чіпка] .. любувалися та милувалися (Панас Мирний).