-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив лицемі́рити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   лицемі́рмо
2 особа лицемі́р лицемі́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа лицемі́ритиму лицемі́ритимемо, лицемі́ритимем
2 особа лицемі́ритимеш лицемі́ритимете
3 особа лицемі́ритиме лицемі́ритимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа лицемі́рю лицемі́римо, лицемі́рим
2 особа лицемі́риш лицемі́рите
3 особа лицемі́рить лицемі́рять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
лицемі́рячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. лицемі́рив лицемі́рили
жін. р. лицемі́рила
сер. р. лицемі́рило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
лицемі́ривши

Словник синонімів

ЛИЦЕМІ́РИТИ (діяти лицемірно, виявляти нещирість), КРИВИ́ТИ ДУШЕ́Ю[СЕ́РЦЕМ], ФАЛЬШУВА́ТИ, ФАЛЬШИ́ВИТИ, КРИВОДУ́ШИТИрідше,ФАРИСЕ́ЙСТВУВАТИрідше,ДВОЇ́ТИдіал.;ЛУКА́ВИТИ (хитрувати, приховуючи правду); ХИТРУВА́ТИ (виявляти хитрощі); ХАНЖИ́ТИрозм. (удавати з себе набожного або доброчесного). Він спер голову на руку і глядів, немов безтямки, вперед себе. А що не вмів лицемірити і причаюватися, так завважив Івоніка відразу його смуток (О. Кобилянська); - Не забувайте діда, дітки... Я любив вас .. як власну душу... Нічого не обіцяли внуки. Діти, як відомо, кривити душею не вміють (Ю. Збанацький); За зраду [Любов Прохорівна] мусила кривити серцем (І. Ле); Бугор задумався на мить, потім вигукнув ще рішучіше: - Скрізь фальшують! Нам до одуріння товчуть: будь чесний, справедливий, а самі? (О. Гончар); - Ніколи на світі, одним поглядом, одним спогадом не дурив я тебе, не фальшивив перед тобою! (І. Франко); - І батько тобі добра бажав.. Бережи, Наталю, дочку, сказав. Учи її, щоб чесною була, прямою, щоб не криводушила (А. Хижняк); Річ у тому, що в нас дві шкали моральних цінностей, що ми тиражуємо бездуховність, що ми часто фарисействуємо, і все те відгукується людськими вчинками, які потім нас дивують і приголомшують (з газети); З такою людиною, напевне, добре буде працювати. Цей не з гнучкохребетних, ніколи двоїти не буде (М. Стельмах); [Грицько:] Як не лукавить чоловік, по правді каже, по правді робе, - ото й щирість буде (Панас Мирний); Вдень, навіть взимку, я ще міг сяк-так хитрувати, але ввечері діло моє було гибле: мати, гримнувши в сотий раз на оглашенного читальника, задмухувала сліпака (М. Стельмах); Виконуючи своє зобов’язання, забобонний Кузюткін, боячись пекельних мук в загробному житті, для очищення своєї совісті став ханжити, замолюючи гріхи в церкві (Ф. Бурлака).