лицезріти 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив лицезрі́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   лицезрі́ймо
2 особа лицезрі́й лицезрі́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа лицезрі́тиму лицезрі́тимемо, лицезрі́тимем
2 особа лицезрі́тимеш лицезрі́тимете
3 особа лицезрі́тиме лицезрі́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа лицезрі́ю лицезрі́ємо, лицезрі́єм
2 особа лицезрі́єш лицезрі́єте
3 особа лицезрі́є лицезрі́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
лицезрі́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. лицезрі́в лицезрі́ли
жін. р. лицезрі́ла
сер. р. лицезрі́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
лицезрі́вши

Словник синонімів

БА́ЧИТИ (сприймати зором), ЗРІ́ТИ[ЗДРІ́ТИ]заст., ВИ́ДІТИдіал.;ВИДА́ТИрозм. (звичайно із знач, повторюваної дії); ЛИЦЕЗРІ́ТИзаст., ірон. (звичайно зблизька); ДИВИ́ТИСЯ (у знач. вставн. сл., 1. ос. теп. ч.). Я й бачив горе скорше, ніж провину. Зрів слабість там, де другі підлість зрять (І. Франко). Еней і сам зо старшиною Анхиза добре поминав; Не здрів нічого пред собою, А ще з-за столу не вставав (І. Котляревський); Виходячи вчора з господи обозного, Оникій Бевзь уперше лицезрів красуню Роксолану (О. Ільченко); Мій парубок, дивлюсь, ніби почав приставати (Марко Вовчок). - Пор. 1. диви́тися, 1. поба́чити.