-1-
іменник середнього роду
[іст.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ли́ца́рство  
родовий ли́ца́рства  
давальний ли́ца́рству  
знахідний ли́ца́рство  
орудний ли́ца́рством  
місцевий на/у ли́ца́рстві  
кличний ли́ца́рство*  

Словник синонімів

БЛАГОРО́ДСТВО (чистота моральних якостей, висока принциповість і т. ін.), БЛАГОРО́ДНІСТЬ, ВЕЛИКОДУ́ШНІСТЬ, ЛИ́ЦА́РСТВО[РИ́ЦАРСТВО], ШЛЯХЕ́ТНІСТЬ, АРИСТОКРАТИ́ЗМпідсил. рідше (перев. у манерах, поведінці, ставленні до кого-небудь). В праці, як і в пісні, найширше, найвиразніше розкривається душа людини, її благородство (П. Інгульський); - Хай панна Катруся держить свої сентименти для свого нареченого... для мене це уцінений товар. Суліман не дурень бавитись у благородність (Ірина Вільде); - Це добре, що ти знайшов у собі й для суперника крихту великодушності (О. Гончар); Маючи вроджене почуття шляхетності й, сказати б, чоловічої делікатності, він розумів, що негоже отак навпрямець посилати цього маленького королика під три чорти (П. Загребельний). - Пор. 1. благоро́дний, 2. благоро́дний.