-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ли́цар ли́царі
родовий ли́царя ли́царів
давальний ли́цареві, ли́царю ли́царям
знахідний ли́царя ли́царів
орудний ли́царем ли́царями
місцевий на/у ли́цареві, ли́царю, ли́царі на/у ли́царях
кличний ли́царю ли́царі

Словник синонімів

ГЕРО́Й (відважна, хоробра людина), БОГАТИ́Р, ЛИ́ЦАР, ЗВИТЯ́ЖЕЦЬуроч.,ВИ́ТЯЗЬпоет., уроч.,РИ́ЦАРрідше.І всі побачили тоді, що в час війни страшної герої, вславлені в труді, на фронті теж герої (Н. Забіла); Живуть богатирі законами безсмертя (Л. Дмитерко); Дмитро Іванович [Яворницький] вбачав у Піддубному справжнього звитяжця, лицаря, що був гордістю нашої батьківщини (І. Шаповал); І з кручі біжать уже діти, Сестра, і дружина, і мати, Щоб витязів моря зустріти (М. Нагнибіда); Ми чоло доземно схилимо Перед рицарем-бійцем (М. Рильський).
ЛИ́ЦАР[РИ́ЦАР]іст. (західноєвропейський середньовічний феодал, який належав до військово-дворянського стану); ПАЛАДИ́Ніст. (із почту короля). Чує лицар серед бою, Що смертельна рана в грудях, Стиснув панциря міцніше, Аби кров затамувати (Леся Українка); Оточені півколом залізних рицарів, - імператор і його жона (П. Загребельний); Її [поеми Аріосто "Шалений Орландо"] вісь - війна імператора Карла Великого та його паладинів.. з сарацинами (з журналу).
ПРИХИ́ЛЬНИК (той, хто підтримує, захищає, схвалює кого-, що-небудь, стоїть на чиємусь боці), ПРИБІ́ЧНИК рідше, ПРИХИ́ЛЕЦЬзаст.; ПОБО́РНИК, РЕВНИ́ТЕЛЬкнижн., ЛИ́ЦАРуроч., поет., ПАЛАДИ́Нуроч., поет., ОБО́ЖНЮВАЧрозм. (особливо щирий, завзятий прихильник); ПРОЗЕЛІ́Ткнижн. (звичайно новий, недавній). [Штольц:] Ваша лаборантка рекомендувала мені вас як прихильника авіації (І. Микитенко); Кореспонденти, недавні прибічники,.. з обуренням ганьбили зрадника (І. Франко); - Подякуй од мене у Варшаві панам, моїм щирим прихильцям, котрі встоювали за мене, - сказав Єремія (І. Нечуй-Левицький); Дід Влас в одну мить налився холодною рішучістю і знову став.. непримиренним поборником своєї правди (Д. Бедзик); Ревнителі церкви несуть образи, гаптовані сріблом-злотом, бісером чудової оздоби (О. Довженко); Згадалося знову Баглаєві товариство, біля чийого вогнища щойно оце сидів,- совісні люди, такі стають лицарями праці й життя (О. Гончар); Сміючись, вона там ходить. А за нею вслід - веселий Гурт заклятих паладинів (переклад Лесі Українки); Антін суворо насупив брови. Всі ті почуття, що нахлинули було, щезли, залишилось одне роздратування, що завжди виникало в розмовах з обожнювачами гуцульської романтики (Р. Іваничук); Він зробив висновок, що історію цивілізації слід поділити на три епохи: кам’яну, бронзову і залізну. Цю свою теорію Томсен проповідував із запалом прозеліта (з журналу). - Пор. борець, шанува́льник.

Словник фразеологізмів

ли́цар без стра́ху́ і дога́ни, книжн. Людина великої сили волі і високих моральних якостей. [Орест:] Я знаю, що ви лицар без страху і догани (Леся Українка). ли́цар без дога́ни й страху́. Ми лицарі всі без догани й страху, Ми в серці ховали не марну пиху, а цноти, що зрощує слава (Леся Українка).

ли́цар без стра́ху́ і дога́ни, книжн. Людина великої сили волі і високих моральних якостей. [Орест:] Я знаю, що ви лицар без страху і догани (Леся Українка). ли́цар без дога́ни й страху́. Ми лицарі всі без догани й страху, Ми в серці ховали не марну пиху, а цноти, що зрощує слава (Леся Українка).

ли́цар печа́льного (сумно́го) о́бразу, книжн. Наївна людина, пустий мрійник, що нагадує відомого літературного персонажа. — Ти й сама у нас, як Дон Кіхот! Що він мав на увазі? Що довга вона та худа, як лицар печального образу? Чи вважає, що самостійне життя своє вона починає боротьбою з вітряками? (О. Гончар).

ли́цар се́рця чийого, жарт. Об’єкт кохання; коханий чоловік. [Семен:] І, може, Надійка знайшла вже лицаря свого серця? (З. Мороз).

ли́цар печа́льного (сумно́го) о́бразу, книжн. Наївна людина, пустий мрійник, що нагадує відомого літературного персонажа. — Ти й сама у нас, як Дон Кіхот! Що він мав на увазі? Що довга вона та худа, як лицар печального образу? Чи вважає, що самостійне життя своє вона починає боротьбою з вітряками? (О. Гончар).