лискучий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний лиску́чий лиску́ча лиску́че лиску́чі
родовий лиску́чого лиску́чої лиску́чого лиску́чих
давальний лиску́чому лиску́чій лиску́чому лиску́чим
знахідний лиску́чий, лиску́чого лиску́чу лиску́че лиску́чі, лиску́чих
орудний лиску́чим лиску́чою лиску́чим лиску́чими
місцевий на/у лиску́чому, лиску́чім на/у лиску́чій на/у лиску́чому, лиску́чім на/у лиску́чих

Словник синонімів

БЛИСКУ́ЧИЙ (який має лиск, лисніє), ЛИСКУ́ЧИЙ, ЛИСНЮ́ЧИЙ, ЛИСНІ́ЮЧИЙ (який лисніє); ГЛЯ́НЦЕ́ВИЙ[ГЛЯ́НСОВИЙ], ГЛЯНСО́ВАНИЙрідше (про начищену, змащену і под. поверхню, а також узагалі про лискучі предмети); ГЛЯНСУВА́ТИЙ[ГЛЯНЦЮВА́ТИЙ][ГЛЯНЦУВА́ТИЙрідше] (який має легкий глянець); МАСЛЯНИ́СТИЙ (немов покритий масною плівкою); ЛА́КОВИЙ, ЛАКО́ВАНИЙ (блискучий, немов покритий лаком); АТЛА́СНИЙ (який дає гарний неяскравий блиск). Волосся вже не таке чорне і блискуче, як раніше, а припалене по краях. Це від сонця (Григорій Тютюнник); Чабан іде по воду, потім бере сокиру з вишмульганим лискучим топорищем (І. Гончаренко); - Я люблю дівчину не тоді, як вона убрана в квітки, стрічки та кружева, літає метеликом в танцях на балах, по лиснючому паркету (І. Нечуй-Левицький). Секретар парткомітету - присадкуватий мужчина з широким і опуклим лисніючим лобом, схожим на глобус, - відкрив нараду (О. Донченко); Він узяв один знімок за ріжок і почав уважно розглядати, одхиливши од світла, щоб не блищала глянцева поверхня паперу (Л. Первомайський); Свирид вибрав слушну хвилину, дістав кисет, розв’язав, заглянув усередину: перелякано збившись докупи, маслянистим золотим блиском переливалися круглі монети чужого карбування... (А. Дімаров); На чорній лаковій воді гойдалися відсвіти ілюмінаторів (Д. Бузько); В струмках, які течуть уздовж тротуарів, купаються смішні та хмільні горобці, поскубуючи лакованими дзьобиками кожну пір’їнку на собі (Є. Гуцало). Роман Блаженко обійняв лоша за шию і притулився шершавою щокою до його атласної мордочки (О. Гончар).