-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив лиси́чити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   лиси́чмо
2 особа лиси́ч лиси́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа лиси́читиму лиси́читимемо, лиси́читимем
2 особа лиси́читимеш лиси́читимете
3 особа лиси́читиме лиси́читимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа лиси́чу лиси́чимо, лиси́чим
2 особа лиси́чиш лиси́чите
3 особа лиси́чить лиси́чать
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
лиси́чачи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. лиси́чив лиси́чили
жін. р. лиси́чила
сер. р. лиси́чило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
лиси́чивши

Словник синонімів

ХИТРУВА́ТИ (виявляти хитрощі, здійснювати щось ухильним способом, нерідко обманним шляхом), ХИТРИ́ТИ, ЛУКА́ВИТИ, КРУТИ́ТИрозм., ВИХЛЯ́ТИрозм., МАНЕВРУВА́ТИрозм., КОМБІНУВА́ТИрозм., КРУТИ́ТИ ХВОСТО́Мрозм., ЛИСИЧИТИрозм., ПОЛІТИКУВА́ТИдіал. - Док.: схитрува́ти, схитри́ти, злука́вити. Наполеон хитрував, але не міг приховати, що посилено готується до війни (П. Кочура); Він явно хитрив, цей дебелий, зарослий рудою щетиною дядько (Ю. Бедзик); Бронко не певний, чи та хитра дівчина не лукавить з ним (Ірина Вільде); - Нащо крутити, Іване Семеновичу? Чи не ви ж ото випитуєте його щоденно про мої досліди? (Ю. Яновський); Вихляв штабс-капітан чи говорив щиро, - трудно було зрозуміти (С. Добровольський); Антон Таран не довів, що Петро не винуватий, і щось надто маневрував (П. Автомонов); Задобрював, комбінував, підмазував - весь світ його тоді до цього звівся (О. Гончар); [Зінька:] Навіщо б я мала ховати очі та лисичити? Не зволікайся краще, а кажи прямо: Зінько, ти мені обридла! (М. Кропивницький); - Ми розуміємося добре, мій сину, і не потребуємо між собою політикувати (О. Кобилянська).