-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний лис ли́си
родовий ли́са ли́сів
давальний ли́сові, ли́су ли́сам
знахідний ли́са ли́си, ли́сів
орудний ли́сом ли́сами
місцевий на/у ли́сові, ли́сі на/у ли́сах
кличний ли́се ли́си

Словник синонімів

ЛИС (хижий ссавець родини собачих з цінним хутром і довгим пухнастим хвостом; хитра людина), ЛИСИ́ЦЯ. І хитрого лиса можна зловити (прислів’я); Він мріяв здобути собі в горах орля, вимуштрувати його для полювання і протягом зими здобути багато лисиць (З. Тулуб).
ХИ́ТРИЙім. (людина, яка для досягнення чогось діє непрямими, нерідко обманними шляхами), ЛУКА́ВИЙ, КРУТІ́Й, КРУТЬКО́розм., ВИ́КРУТЕНЬ, ХИТРУ́Нрозм., ХИТРЮ́ГАпідсил. розм., ЛУКА́ВЕЦЬ розм., ШЕ́ЛЬМАрозм., КРУТИ́ХВІСТрозм., ЛИСрозм., ЛИСИ́ЦЯрозм., ХИТРЯ́Крозм., ХИ́ТРИКрозм., ПРОНО́ЗА розм., ПРОЛА́ЗАрозм., ПРОДУВНА́ БЕ́СТІЯрозм., ШТУ́КАрозм., ШТУ́ЧКАрозм.Хитрого од лукавого не відрізниш (прислів’я); Трохим - сам крутій, перед судцями ніякісінького бою не матиме, а ще сам їм наговорить два мішки гречаної вовни (А. Кримський); - Чого ж він викрутень? - зойкнула Василина.. - Це ти його завтра сама запитай. Він, перелесник, забив тобі солодкою підмовою-облудою баки, а ти й повірила (М. Стельмах); Дядько Федір належав до хитрунів, а таких у селі не люблять. Він ніколи не казав вам у очі того, що думає про вас, навпаки, хвалив кожного, аж синів (П. Загребельний); - Я пожартувала, татку, - перебиває мене хитрюга-донька (Ю. Яновський); Лукавець оцей татаркуватий Савка (О. Гончар); - Ще й питає! А яка б же шельма, опріч Кирила Тура, пробралась до тебе через три сторожі? (П. Куліш); - Кажеш, перенесли засідання на завтра. Та не буде його. Зірвуть. О, Гудзій - це хитрий лис! (А. Головко); Юнона, козир-молодиця, Юпітеру не піддалась, Бо знала, що стара лисиця на всякі штуки удалась (І. Котляревський); Ну, й хитрик з тебе! (Словник Б. Грінченка); Він показав себе ще в студентські роки: користався репутацією хитрої пронози (О. Бойченко); Там [у школі] прониру якого, ябеду осміють і оглузують, часом виб’ють гуртом (Панас Мирний); [Харько:] Завжди ти вдавала з себе неповинну, але я переконався, що ти продувна бестія (М. Кропивницький); - Потім ще не таке він одчубучить. Роман - то штука (М. Стельмах). - Пор. 1. пройди́світ.

Словник фразеологізмів

ви́тися (звива́тися, крути́тися і т. ін.) в’юно́м (ли́сом) біля кого, навколо кого. Підлещуючись, догоджати кому-небудь, упадати біля когось. Як відходили [панотчики], то червоний стукав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Л. Мартович); Біля нього [Піскового] в’юном крутився старий Митрофан Лизя (Іван Ле). викру́чуватися в’юно́м. Мати в’юном викручувалася навколо знатної гості і аж надто принижувалася улесливістю (А. Хижняк).

ви́тися (звива́тися, крути́тися і т. ін.) в’юно́м (ли́сом) біля кого, навколо кого. Підлещуючись, догоджати кому-небудь, упадати біля когось. Як відходили [панотчики], то червоний стукав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Л. Мартович); Біля нього [Піскового] в’юном крутився старий Митрофан Лизя (Іван Ле). викру́чуватися в’юно́м. Мати в’юном викручувалася навколо знатної гості і аж надто принижувалася улесливістю (А. Хижняк).

ви́тися (звива́тися, крути́тися і т. ін.) в’юно́м (ли́сом) біля кого, навколо кого. Підлещуючись, догоджати кому-небудь, упадати біля когось. Як відходили [панотчики], то червоний стукав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Л. Мартович); Біля нього [Піскового] в’юном крутився старий Митрофан Лизя (Іван Ле). викру́чуватися в’юно́м. Мати в’юном викручувалася навколо знатної гості і аж надто принижувалася улесливістю (А. Хижняк).

стари́й лис; стара́ лиси́ця. 1. жарт. Бувала, досвідчена людина. — У вас, молодий чоловіче, мудрість мужа, а хитрість змія-іскусителя [спокусника]. Мене [декана], старого лиса, кругом пальця обкрутити (П. Колесник); Генрі бере дочитувати мої мемуари, а я, хитрий старий лис, виходжу на балкон (Ю. Яновський).

2. зневажл. Лукава, нещира, хитра і т. ін. людина. Завідуючий був старий лис, з медом на устах (С. Васильченко); В сусідах живе його суперник, старий лис. Що тільки може — гарбає до себе (О. Маркуш); В серці її все аж кипіло від гніву. В таку мить цей старий лис .. тікає від роботи (В. Собко); Юнона, козир-молодиця, Юпітеру не піддалась, Бо знала, що стара лисиця На всякі штуки удалась (І. Котляревський); — Стара лисиця той Турковський! А я? де мої очі були?! (Леся Українка); // Літній чоловік, який залицяється до дівчат, молодих жінок; спокусник. [Гнат:] Дурив тебе, старий лис! Ой, та я йому ноги поламаю, аби знав, як лисим чолом перед молодими дівчатами світити (І. Франко).