-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ли́кну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ли́кні́мо, ли́кні́м
2 особа ли́кни́ ли́кні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ли́кну́ ли́кнемо́, ли́кне́м
2 особа ли́кне́ш ли́кнете́
3 особа ли́кне́ ли́кну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ли́кну́в ли́кну́ли
жін.р. ли́кну́ла
сер.р. ли́кну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ли́кну́вши

Словник синонімів

КОВТА́ТИ (рухом мускулатури горла проштовхувати щось з порожнини рота в стравохід і шлунок; пити або їсти що-небудь), ПРОКО́ВТУВАТИ, ЛИГА́ТИрозм., ЛИ́КА́ТИдіал.; ГЛИТА́ТИ (жадібно, квапливо); ЗАКО́ВТУВАТИ (кількома або багатьма ковтальними рухами); ПОКОВТА́ТИ (все або багато чого-небудь). - Док.: ковтну́ти, проковтну́ти, лигну́ти, ли́кну́ти, глитну́ти, заковтну́ти, поковтну́ти. Попенко, як горобець, ковтав-глитав, запихався, розглядаючи на всі боки, наче злодій (Панас Мирний); Попросив напиться. Принесли кухлик, ледве проковтнув, - так мені горло здавило (О. Стороженко); Радувався [Тріщин], що вдалося йому ликнути вже раз м’ясо (Лесь Мартович). - Пор. 1. ї́сти.