-1-
іменник чоловічого роду
[вживається переважно у складі фразеологізму]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний лизь  
родовий ли́зя  
давальний ли́зю, ли́зеві  
знахідний лизь  
орудний ли́зем  
місцевий на/у ли́зі, ли́зю  
кличний ли́зю*  

Словник фразеологізмів

неха́й (хай) ли́зень (лиз, рідше лизь і т. ін.) зли́же (лизне́) кого, що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги до когось, недоброго побажання комусь. Нехай тебе лизень злиже! (М. Номис); Нехай тебе лизень лизне (Сл. Б. Грінченка).

неха́й (хай) ли́зень (лиз, рідше лизь і т. ін.) зли́же (лизне́) кого, що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги до когось, недоброго побажання комусь. Нехай тебе лизень злиже! (М. Номис); Нехай тебе лизень лизне (Сл. Б. Грінченка).

неха́й (хай) ли́зень (лиз, рідше лизь і т. ін.) зли́же (лизне́) кого, що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги до когось, недоброго побажання комусь. Нехай тебе лизень злиже! (М. Номис); Нехай тебе лизень лизне (Сл. Б. Грінченка).

неха́й (хай) ли́зень (лиз, рідше лизь і т. ін.) зли́же (лизне́) кого, що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги до когось, недоброго побажання комусь. Нехай тебе лизень злиже! (М. Номис); Нехай тебе лизень лизне (Сл. Б. Грінченка).

як (мов, ні́би і т. ін.) ли́зень (лиз, рідше лизь і т. ін.) злиза́в, жарт. 1. кого. Хтось швидко, непомітно, безслідно зник. Немовби й не було його тут. Як лизень злизав Козака (О. Ільченко); Почали у Вужачому пропадати вівці, телята, кози. Відіб’ється якесь од гурту, і як лиз його злизав (Л. Юхвід); До Стьопки,— як його лизь злизав. Що вже було Петрові та Йванові, що випустили Стьопку (Панас Мирний); Шукали, шукали Феньки — як лизь злизав! (Панас Мирний). ли́зень лизну́в. А землевпорядників лизень лизнув! (Ю. Яновський). ли́зя злиза́ла. — Нема [телиці], лизя злизала (Є. Гуцало); // Хтось згинув, пропав, щез. як ли́зом зли́же, безос. — З них аж пір’я полетить! Всю цю прокляту гітлерню як лизом злиже… (О. Гончар).

2. що. Щось безслідно зникло, перестало існувати і т. ін. Ні цурочки, ні цеглинки малої… Все мов лизень злизав (Олена Пчілка); [Лікар:] Я зварю тобі такого декокту [відвару з лікарських рослин], доброго на смак: поп’єш його три дні і все мов лизень злиже, будеш ізнов здоровий як бик (Переклад М. Лукаша). ли́зень злиза́в. Контрольно-слідову смугу давно лизень злизав (П. Загребельний).