-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив лиза́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   лижі́мо, лижі́м
2 особа лижи́ лижі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа лиза́тиму лиза́тимемо, лиза́тимем
2 особа лиза́тимеш лиза́тимете
3 особа лиза́тиме лиза́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа лижу́ ли́жемо, ли́жем
2 особа ли́жеш ли́жете
3 особа ли́же ли́жуть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ли́жучи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. лиза́в лиза́ли
жін. р. лиза́ла
сер. р. лиза́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ли́заний
Безособова форма
ли́зано
Дієприслівник
лиза́вши

Словник синонімів

ЦІЛУВА́ТИ, ЦЬО́МАТИрозм., ЦЬО́МКАТИрозм., ЦМО́КАТИрозм., ЧМО́КАТИрозм., ЧОЛО́МКАТИрозм., ЛИЗА́ТИзневажл.; ОБЦІЛО́ВУВАТИ, ВИЦІЛО́ВУВАТИрозм. (покривати поцілунками). - Док.: поцілува́ти, цьо́мнути, поцьо́мати, поцьо́мкати, цмо́кнути, чмо́кнути, чоло́мкнути, почоло́мкати, обцілува́ти, ви́цілувати. І досі сниться: вийшла з хати Веселая, сміючись, мати, Цілує діда і дитя, Аж тричі весело цілує (Т. Шевченко); Балабушиха вхопила Настю долонями за щоки й почала її цмокати (І. Нечуй-Левицький); Коли прощалися, вона підстрибнула й чмокнула його в щоку (П. Загребельний); І мого діда нахилило до землі, - якось губи засвербіли, а тут де не взялась жаба, плиг! - і не схаменувсь, як чоломкнув бісову тварюку (О. Стороженко); Їй було досадно. Бач, дома готовий руки лизати, а на вулиці стріне - одвертається (Панас Мирний); - Що ти мовчиш? - скрикнула в розпачі Таня і стала обціловувати сестру так жагуче, що тій аж дух забило (П. Колесник); Всі Катрусю дуже люблять, Виціловують, голублять, Що захочеться Катрусі, Зроблять тьоті та бабусі (С. Воскрекасенко).

Словник фразеологізмів

лиза́ти гу́би (гу́бки). 1. Бажати чого-небудь приємного, перев. без можливості його дістати, мати. “Що за удаль, що за сила!” — парубки казали, і дівчата тишкувались [шепталися] і губки лизали (Сл. Б. Грінченка).

2. кому, рідше до кого. Виявляти свої почуття, прихильність. Не тоді мені лижи губи, як солодкі, тоді мені лижи [губи], як гіркі (М. Номис); Лизав до молодої губки, буркотав, як голуб до голубки (Сл. Б. Грінченка).

лиза́ти гу́би (гу́бки). 1. Бажати чого-небудь приємного, перев. без можливості його дістати, мати. “Що за удаль, що за сила!” — парубки казали, і дівчата тишкувались [шепталися] і губки лизали (Сл. Б. Грінченка).

2. кому, рідше до кого. Виявляти свої почуття, прихильність. Не тоді мені лижи губи, як солодкі, тоді мені лижи [губи], як гіркі (М. Номис); Лизав до молодої губки, буркотав, як голуб до голубки (Сл. Б. Грінченка).

лиза́ти [язико́м] два боки́, ірон., зневажл. Служити одночасно двом протилежним сторонам, групам, ворогуючим особам і т. ін.; підтримувати протилежні погляди. — А-а,— ревів на нього Інокентій.— Смиренний. Язиком два боки лижеш? І ти пощезнеш! Пощезнеш! (Григорій Тютюнник).

лиза́ти ру́ки кому, рідше у кого і без додатка. 1. ірон. Занадто виявляти прихильність, велику увагу до когось. Їй було досадно. Бач, дома готовий руки лизати, а на вулиці стріне — одвертається (Панас Мирний); [Крамарюк:] Тобі треба мати при собі блазня, над яким ти будеш сміятись, кепкувать,.. а він лизатиме у тебе руки (І. Карпенко-Карий). лиза́ти по рука́х. Все корилось перед ним, шанувало, поважало і лизало по руках (І. Франко).

2. зневажл. Підлабузнюватися до когось, принижуючи власну гідність; підлещуватися. — Засіяла лани свої? Багато тобі наміряли? Де ж ті пани, що ти їм руки лизала? (М. Коцюбинський); [Герасим:] Ах ти ж погань! Мужва репана! Давно лизала панам руки, за верству шапки скидала (І. Карпенко-Карий); Перед панами любив у три погибелі згинатися та руки їм лизати (Л. Дем’ян). лиза́ти ру́ку. — Сидіть,.. голодуйте, лижіть руку, що випадково кине вам кістку, і за всі ваші муки й рани не смійте просити скибки хліба чи сорочки (З. Тулуб).

лиза́ти ру́ки кому, рідше у кого і без додатка. 1. ірон. Занадто виявляти прихильність, велику увагу до когось. Їй було досадно. Бач, дома готовий руки лизати, а на вулиці стріне — одвертається (Панас Мирний); [Крамарюк:] Тобі треба мати при собі блазня, над яким ти будеш сміятись, кепкувать,.. а він лизатиме у тебе руки (І. Карпенко-Карий). лиза́ти по рука́х. Все корилось перед ним, шанувало, поважало і лизало по руках (І. Франко).

2. зневажл. Підлабузнюватися до когось, принижуючи власну гідність; підлещуватися. — Засіяла лани свої? Багато тобі наміряли? Де ж ті пани, що ти їм руки лизала? (М. Коцюбинський); [Герасим:] Ах ти ж погань! Мужва репана! Давно лизала панам руки, за верству шапки скидала (І. Карпенко-Карий); Перед панами любив у три погибелі згинатися та руки їм лизати (Л. Дем’ян). лиза́ти ру́ку. — Сидіть,.. голодуйте, лижіть руку, що випадково кине вам кістку, і за всі ваші муки й рани не смійте просити скибки хліба чи сорочки (З. Тулуб).

лиза́ти ру́ки кому, рідше у кого і без додатка. 1. ірон. Занадто виявляти прихильність, велику увагу до когось. Їй було досадно. Бач, дома готовий руки лизати, а на вулиці стріне — одвертається (Панас Мирний); [Крамарюк:] Тобі треба мати при собі блазня, над яким ти будеш сміятись, кепкувать,.. а він лизатиме у тебе руки (І. Карпенко-Карий). лиза́ти по рука́х. Все корилось перед ним, шанувало, поважало і лизало по руках (І. Франко).

2. зневажл. Підлабузнюватися до когось, принижуючи власну гідність; підлещуватися. — Засіяла лани свої? Багато тобі наміряли? Де ж ті пани, що ти їм руки лизала? (М. Коцюбинський); [Герасим:] Ах ти ж погань! Мужва репана! Давно лизала панам руки, за верству шапки скидала (І. Карпенко-Карий); Перед панами любив у три погибелі згинатися та руки їм лизати (Л. Дем’ян). лиза́ти ру́ку. — Сидіть,.. голодуйте, лижіть руку, що випадково кине вам кістку, і за всі ваші муки й рани не смійте просити скибки хліба чи сорочки (З. Тулуб).

лиза́ти халя́ву (чо́боти, череви́ки і т. ін.) кому, у кого, зневажл. Підлабузнюватися до когось, догоджати комусь, принижуючи власну гідність; підлещуватися. Стояли ліктори, а цар.. Самодержавний государ! Лизав у ліктора халяву, Щоб той йому на те, на се… Хоч півдинарія позичив (Т. Шевченко); — Завжди так: поки їм треба, вклоняються, чоботи лижуть, а потім за собаку мають (З. Тулуб); — Ще будеш мені в ноги падати, будеш чоботи лизати (М. Стельмах); — Ех… Таких, як він, дуже й дуже мало на світі. Ти сьогодні побачила. Вечірко черевики йому лизав (Ю. Мушкетик); — Свої пани ще гірші! Брат поневолив брата, козак такого ж козака і, щоб не втратити цих привілеїв, патинки лиже кожному, хто дав йому те право!.. (Василь Шевчук).

лиза́ти халя́ву (чо́боти, череви́ки і т. ін.) кому, у кого, зневажл. Підлабузнюватися до когось, догоджати комусь, принижуючи власну гідність; підлещуватися. Стояли ліктори, а цар.. Самодержавний государ! Лизав у ліктора халяву, Щоб той йому на те, на се… Хоч півдинарія позичив (Т. Шевченко); — Завжди так: поки їм треба, вклоняються, чоботи лижуть, а потім за собаку мають (З. Тулуб); — Ще будеш мені в ноги падати, будеш чоботи лизати (М. Стельмах); — Ех… Таких, як він, дуже й дуже мало на світі. Ти сьогодні побачила. Вечірко черевики йому лизав (Ю. Мушкетик); — Свої пани ще гірші! Брат поневолив брата, козак такого ж козака і, щоб не втратити цих привілеїв, патинки лиже кожному, хто дав йому те право!.. (Василь Шевчук).

лиза́ти халя́ву (чо́боти, череви́ки і т. ін.) кому, у кого, зневажл. Підлабузнюватися до когось, догоджати комусь, принижуючи власну гідність; підлещуватися. Стояли ліктори, а цар.. Самодержавний государ! Лизав у ліктора халяву, Щоб той йому на те, на се… Хоч півдинарія позичив (Т. Шевченко); — Завжди так: поки їм треба, вклоняються, чоботи лижуть, а потім за собаку мають (З. Тулуб); — Ще будеш мені в ноги падати, будеш чоботи лизати (М. Стельмах); — Ех… Таких, як він, дуже й дуже мало на світі. Ти сьогодні побачила. Вечірко черевики йому лизав (Ю. Мушкетик); — Свої пани ще гірші! Брат поневолив брата, козак такого ж козака і, щоб не втратити цих привілеїв, патинки лиже кожному, хто дав йому те право!.. (Василь Шевчук).

лиза́ти [язико́м] два боки́, ірон., зневажл. Служити одночасно двом протилежним сторонам, групам, ворогуючим особам і т. ін.; підтримувати протилежні погляди. — А-а,— ревів на нього Інокентій.— Смиренний. Язиком два боки лижеш? І ти пощезнеш! Пощезнеш! (Григорій Тютюнник).