либонь 1 значення

-1-
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Словник синонімів

МА́БУ́ТЬвст. сл. (уживається для вираження невпевненості в тому, про що говориться в реченні), ЛИБО́НЬ, ПЕ́ВНО[ПЕ́ВНЕ], НАПЕ́ВНО[НАПЕ́ВНЕ], ДОПЕ́ВНЕ, ОЧЕВИ́ДНО, ВИ́ДНО, ВИ́ДКО, ОЧЕВИ́ДЯЧКИрозм.,ОЧЕВИ́ДЬКИрозм., ПРО́БІрозм.,ПАКрозм.,ПА́КИрозм.,ВІ́ДАЙрозм.,АЧЕ́Йрозм.,МА́БУ́ТИзаст.,МА́БІ́ТЬдіал., МАЙдіал.,БЕ́ЗМАЛЬдіал.; НАДІ́СЬ[НАДІ́ЙСЬ]розм. (з відтінком вірогідності); МО́ЖЕ, МОЖЛИ́ВО, МО’діал.,ПРАВДОПОДІ́БНОдіал. (уживається для вираження припущення). Над самою річкою стояло здорове шатро, мабуть, якогось багатого цигана (І. Нечуй-Левицький); Либонь, уже десяте літо, Як людям дав я "Кобзаря" (Т. Шевченко); Ви, певно, гніваєтесь на мене, що так давно вже писали (М. Коцюбинський); - За участь в такій експедиції вас, напевно, чекає нагорода (З. Тулуб); - Зле, пане, робите: у бабів є гроші! Ще, допевне, з тих, що собі наскладали крадьки (Лесь Мартович); Попався під ноги якийсь плай. Був, очевидно, якийсь давній, закинений, бо часто зовсім зникав з-під ніг (Г. Хоткевич); Щось, видно, хороше твердив Шестірний (Панас Мирний); Отямилась [Зінька] тільки на городі в дядька Гордія - видко, впала через тин, як бігла (А. Головко); Розмова Полі почала доходити ще глухіше - очевидячки, жінка перейшла до трюму (Ю. Яновський); І коваль, Зінчин батько, пробі, запишеться (А. Головко); - Бог з тобою!.. Сто вовків!.. Та б село почуло! - Та воно, пак, і не сто, А п’ятдесят було (С. Руданський); Ледве чутно скрипнули двері, - відай, хтось вийшов з хати (І. Франко); Була то ніч, з усіх ночей Найнеспокійніша, ачей (О. Підсуха); Вдарив і грім похоронний... Нічого, мабути ждать: Треба людині сторонній Шану останню віддать (П. Грабовський); Говорив [Іван] тоді за призви, що його, май, в москалі візмуть... (Леся Українка); Сусідки хитали головами над дитиною та пророкували, що, безмаль, з неї нічого не буде (Леся Українка); - Йди сам додому цею стежкою, а я піду іншою, бо вже наші стежки, надісь, розійшлись навіки (І. Нечуй-Левицький); Може, ставши льотчиком відомим, Пронесеш ти славу на крилі, А можливо, будеш агрономом Не в надхмар’ї, просто на землі (П. Дорошко); [Левко:] А чого ж це, молодиця, плачете?Мо’, горе яке, мо’, біда яка настала? (С. Васильченко); Ключ від мого покою забирав з собою, бо, правдоподібно, забавлюсь довше (О. Кобилянська).
НА́ЧЕспол., част. (спол. з’ясувальний - ужив. для приєднання деяких видів підрядних речень із знач. неповної достовірності, сумніву, непевності тощо; част. - ужив. для вираження неповної достовірності, сумніву, непевності тощо), НІ́БИ, МОВ, НЕНА́ЧЕ, НЕМО́В, НІ́БИТО, НА́ЧЕБ, НА́ЧЕБТО, НЕНА́ЧЕБТО, МО́ВБИ, МО́ВБИТО, НЕМО́ВБИ, НЕМО́ВБИТО, БУ́ЦІМрозм.,БУ́ЦІМТОрозм.,ГЕ́ЙБИдіал.;ЛИБО́НЬрозм. (ужив. з більшими синтаксичними обмеженнями). Кузьма робить вигляд, наче він мудрує (М. Стельмах); Під байдаркою ламається крига й наче тоне в глибині моря (М. Трублаїні); Про Ваньку говорилося в селі, ніби він працював ковалем у самому Києві (Ю. Збанацький); Баштан жовтіє понад яром, Курінь безверхий ніби спить (М. Рильський); [Лев (удає, мов недочув):] Га? ідіть здорові! (Леся Українка); - Усе ти з книжками, Давиде, - і мов задумалась (А. Головко); Помічено було, нібито щось прошмигнуло в натовпі (О. Гончар); Гнався за ними нібито десь і міліціонер на своїм мотоциклі (О. Гончар); Бач, притворяється, начеб вони нічого не знають (М. Стельмах); Вийшла й подивилася округи.. [Кармелева дружина] - начеб усе округи змінилося (Марко Вовчок); - Розсердився [батюшка] на Опанаса, нібито Опанас нагайкою вдарив, коли підходив (О. Довженко); Я знову слухаю начебто знайому і водночас незнайому музику (Є. Гуцало); Розказували, мовби мати Явдошина.. сиділа увечері пізно в своїй хаті, ..коли у двері щось стук-стук! (Марко Вовчок); Артем мовби не чув її (А. Головко); Колись баби плескали, мовбито він крадене передержує! (Б.Грінченко); Канапа..мала мовбито штучний вигляд з тою дерев’яною спинкою (Олена Пчілка); Причулося, немовби десь мої хрещеники голосять: "Тату, укрийте нас!" (С. Васильченко); Потім поїзд немовби спіткнувся і знов став (Ю. Смолич); - Ми вповали, що ось немовбито Господь поможе й на Вкраїні завести запорозькі порядки! (П. Куліш); З-за печі часто виглядала (Дидона), Прикинувшись, буцім куняла І мов вона хотіла спать (І. Котляревський); - Недобрі звістки.. - обізвався буцім крізь сон Єремія (І. Нечуй-Левицький); - Рішуче перечу, буцімто Святе Письмо декретує для звірів віковічну неволю у чоловіка (І. Франко); Про землю чутки такі химерні ходять: либонь бомага од царя є, щоб трудящий люд землею наділяти (А. Головко); - Я чую, ти женишся... Та, кажуть, либонь молода не хоче (Панас Мирний).