летучий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний лету́чий лету́ча лету́че лету́чі
родовий лету́чого лету́чої лету́чого лету́чих
давальний лету́чому лету́чій лету́чому лету́чим
знахідний лету́чий лету́чу лету́че лету́чі
орудний лету́чим лету́чою лету́чим лету́чими
місцевий на/у лету́чому, лету́чім на/у лету́чій на/у лету́чому, лету́чім на/у лету́чих

Словник синонімів

НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ (який не може існувати, жити, діяти протягом тривалого часу); МИНУ́ЩИЙ, СКОРОМИНУ́ЩИЙ[СКОРОМИНУ́ЧИЙ]підсил.,ШВИДКОМИНУ́ЧИЙпідсил.,ШВИДКОПЛИ́ННИЙпідсил., перев. поет.,БИСТРОПЛИ́ННИЙпідсил. поет.,МИТТЄ́ВИЙ[МИТТЬОВИ́Йрідше]підсил.,ХВИЛИ́ННИЙпідсил.,ЕФЕМЕ́РНИЙкнижн.,ЛЕТУ́ЧИЙпоет.,ПЕРЕБІ́ЖНИЙпоет.,БІГУ́ЧИЙзаст.,ХВИЛЕ́ВИЙпідсил. заст. (який відбувається, триває, існує недовго). З-за хмар визирнуло недовговічне осіннє сонце (Н. Рибак); Нічого особливого не находять [лікарі]. Це щось таке, мовляв, минуще, а так дитина здорова (О. Гончар); На засмаглому обличчі іноді випливала легка скороминуща посмішка (С. Журахович); Вона розповіла Білогрудові одну з тих швидкоминучих історій, якими були щедро сповнені фронтові будні (Ю. Бедзик); Всі ці п’ять років, як не вважати на швидкоплинні пустощі-залицяння, Карнавченко був вірний Прісі (І. Сенченко); Хіба життя не бистроплинний сон, а сонне життя? (М. Коцюбинський); Приходив [Мічурін] до неї [природи] вже не як узурпатор і воїн, який вимагав покори, а як.. мізерно дрібна її частка, скороминуща, майже миттєва в безупинному русі життя (О. Довженко); - Признаюся, Бейбі, - кажу я, - що не пізнаю вас. Ви страшенно змінилися. А може, це тільки хвилинне! (М. Ірчан); Навіть цей храм, ..Бездушная будова, що звели Такі ж, як я, створіння ефемерні, І той переживе віків багато (В. Самійленко); Не дай в неволі пропадати, Летучі літа марно тратить (Т. Шевченко); Летітиме він, не знаючи, що все на світі є перебіжне й немає ніде чудес і тайн (Ю. Яновський); Я не знала роду-племені своєї знайомої, ледве знала імення - се була літня хвилева знайомість (Леся Українка). - Пор. 2. коро́ткий, тимчасо́вий.