лепетливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний лепетли́вий лепетли́ва лепетли́ве лепетли́ві
родовий лепетли́вого лепетли́вої лепетли́вого лепетли́вих
давальний лепетли́вому лепетли́вій лепетли́вому лепетли́вим
знахідний лепетли́вий, лепетли́вого лепетли́ву лепетли́ве лепетли́ві, лепетли́вих
орудний лепетли́вим лепетли́вою лепетли́вим лепетли́вими
місцевий на/у лепетли́вому, лепетли́вім на/у лепетли́вій на/у лепетли́вому, лепетли́вім на/у лепетли́вих

Словник синонімів

БАЛАКУ́ЧИЙ (який любить поговорити взагалі або багато говорить у цей момент), БАЛАКЛИ́ВИЙ, ГОВІРКИ́Й, ГОВІРЛИ́ВИЙ, ЯЗИКА́ТИЙрозм., ПАЩЕКУВА́ТИЙрозм. ПРОСТОРІ́КУВАТИЙ розм. рідше;ГОМІНКИ́Й, ГОМІНЛИ́ВИЙ, ЛЕПЕТЛИ́ВИЙрозм. (який багато, жваво, голосно говорить); ЩЕБЕТЛИ́ВИЙ, ЦОКОТЛИ́ВИЙрозм. (перев. про жінок та дітей - гомінливий). Балакучий дід починає розповідати, як і за що забрали Маркса (С. Васильченко); Він мало говорив, та багато пив і все зупиняв свою, не в міру балакливу, жінку, Домаху (Грицько Григоренко); Грицько був говіркий, веселий, любив пореготатися; Семен був мовчазний та похмурий (Б. Грінченко); Ольга була сьогодні збуджена і говірлива, як рідко коли (Я. Галан); Дорогою язикатий виконавець [сільради] розказав їм, що "голову ранено, і хтозна, чи до ранку доживе" (Григорій Тютюнник); Єзуїт розгублено глянув довкола, шукаючи просторікуватого хама (П. Колесник); Під ворітьми, на лавках, сиділи рядами, як горобці на плоті, веселі й гомінкі румуни (М. Коцюбинський); Колись гомінливі рибалки і веселі курортники звеселяли цю землю (В. Кучер); Ненавиджу я тих лепетливих дам, що дзиґорять як ті сороки (І. Нечуй-Левицький); На галявину.. вибігає табунець дітей. Усі вони ясноокі, веселі, щебетливі (Ю. Збанацький); Цікава дівчинка.. Жвава, цокотлива (М. Чабанівський). - Пор. 1. багатомо́вний.

Словник фразеологізмів

лепетли́вий на язи́к. Той, який любить багато говорити; балакучий, язикатий. — Зануда на язик лепетливий, а ми люди убогі: боїмося поговору (І. Нечуй-Левицький); // Який може почуте переказати іншим, розголосити таємницю. — А Палладій лепетливий на язик, скаже ще комусь, а хтось довідається (І. Нечуй-Левицький).