лежа 2 значень

-1-
іменник жіночого роду
(річка в Росії)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ле́жа  
родовий Ле́жі  
давальний Ле́жі  
знахідний Ле́жу  
орудний Ле́жею  
місцевий на/у Ле́жі  
кличний Ле́же*  
відмінок однина множина
називний ле́жа  
родовий ле́жі  
давальний ле́жі  
знахідний ле́жу  
орудний ле́жею  
місцевий на/у ле́жі  
кличний ле́же*  

Словник синонімів

ЛЕЖА́ННЯ (перебування в горизонтальному положенні), ЛЕЖНЯ́розм.,ЛЕ́ЖАрідко.За час лежання в ліжку заріс [Матвій] яснорусявою бородою (М. Ірчан); Як говорили люди, Кузьма за лежнею не знав сидні (М. Стельмах); З лежі не буде одежі, а з спання не буде коня (прислів’я).
ХВОРО́БА (порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих факторів), ЗАХВО́РЮВАННЯ, НЕДУ́ГА[НЕДУ́Грідше], ХВО́РІСТЬ, НЕЗДОРО́В’Я, СЛА́БІСТЬ, НЕ́МІЧрозм., НЕ́МОЩІрозм., БО́ЛІСТЬрозм., БО́ЛЕЩІзаст., СЛАБО́ТАрідше, ХОРО́БАдіал., ХИ́РЯдіал.; ЛЕ́ЖАдіал. (при якій лежать). Обличчя його після хвороби ще й досі було якесь змарніле, зім’яте, зблякле (О. Гончар); Увійшла Зоня. Батькове захворювання її зовсім позбавило рівноваги (Ірина Вільде); Івана звалила з ніг довга і тяжка недуга (Н. Кобринська); Брали воду з заражених криниць, ширили хворість із хати в хату (Є. Коротевич); Щорс кашлем заходивсь різким і зупинився серед хати: Не міг він більше утаїть Свого важкого нездоров’я... (М. Шеремет); Та нема гіршої пригоди, як слабість у дорозі. Ось на задньому возі, як в’ялая риба, лежить хорий чумак (М. Коцюбинський); Щоб приховати й не виявити своєї немочі, що точила, певне, його легені чи серце, він раз у раз ходив по хаті (С. Досвітній); Проміж бабів ішли свої балачки, балакали більше все про пристріт та про болість (Грицько Григоренко); Я мовчки терпів би образи й примхи, Я в болещах мав би відраду... (А. Кримський); Людина єсьм... Мене гнітуть слаботи (П. Грабовський); Як тій болячці, як тій хирі, Громадою годили Тому борцеві (Т. Шевченко); Він просить Бога, щоб не дав йому гнилої лежі (М. Черемшина).
-2-
іменник жіночого роду
(лежання; тяжка хвороба)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ле́жа  
родовий Ле́жі  
давальний Ле́жі  
знахідний Ле́жу  
орудний Ле́жею  
місцевий на/у Ле́жі  
кличний Ле́же*  
відмінок однина множина
називний ле́жа  
родовий ле́жі  
давальний ле́жі  
знахідний ле́жу  
орудний ле́жею  
місцевий на/у ле́жі  
кличний ле́же*  

Словник синонімів

ЛЕЖА́ННЯ (перебування в горизонтальному положенні), ЛЕЖНЯ́розм.,ЛЕ́ЖАрідко.За час лежання в ліжку заріс [Матвій] яснорусявою бородою (М. Ірчан); Як говорили люди, Кузьма за лежнею не знав сидні (М. Стельмах); З лежі не буде одежі, а з спання не буде коня (прислів’я).
ХВОРО́БА (порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих факторів), ЗАХВО́РЮВАННЯ, НЕДУ́ГА[НЕДУ́Грідше], ХВО́РІСТЬ, НЕЗДОРО́В’Я, СЛА́БІСТЬ, НЕ́МІЧрозм., НЕ́МОЩІрозм., БО́ЛІСТЬрозм., БО́ЛЕЩІзаст., СЛАБО́ТАрідше, ХОРО́БАдіал., ХИ́РЯдіал.; ЛЕ́ЖАдіал. (при якій лежать). Обличчя його після хвороби ще й досі було якесь змарніле, зім’яте, зблякле (О. Гончар); Увійшла Зоня. Батькове захворювання її зовсім позбавило рівноваги (Ірина Вільде); Івана звалила з ніг довга і тяжка недуга (Н. Кобринська); Брали воду з заражених криниць, ширили хворість із хати в хату (Є. Коротевич); Щорс кашлем заходивсь різким і зупинився серед хати: Не міг він більше утаїть Свого важкого нездоров’я... (М. Шеремет); Та нема гіршої пригоди, як слабість у дорозі. Ось на задньому возі, як в’ялая риба, лежить хорий чумак (М. Коцюбинський); Щоб приховати й не виявити своєї немочі, що точила, певне, його легені чи серце, він раз у раз ходив по хаті (С. Досвітній); Проміж бабів ішли свої балачки, балакали більше все про пристріт та про болість (Грицько Григоренко); Я мовчки терпів би образи й примхи, Я в болещах мав би відраду... (А. Кримський); Людина єсьм... Мене гнітуть слаботи (П. Грабовський); Як тій болячці, як тій хирі, Громадою годили Тому борцеві (Т. Шевченко); Він просить Бога, щоб не дав йому гнилої лежі (М. Черемшина).