-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ле́дар ле́дарі
родовий ле́даря ле́дарів
давальний ле́дареві, ле́дарю ле́дарям
знахідний ле́даря ле́дарів
орудний ле́дарем ле́дарями
місцевий на/у ле́дареві, ле́дарю, ле́дарі на/у ле́дарях
кличний ле́дарю ле́дарі

Словник синонімів

БІЛОРУ́ЧКАрозм. (той або та, хто цурається важкої чи брудної роботи, а також не призвичаєний до важкої, серйозної праці взагалі); ПАНірон., ПАНИ́Чірон. (про чоловіка, хлопця); ПА́НІірон.,ПА́НЯзаст., ПА́ННАірон.,ПАНЯ́НКАірон. (про жінку, дівчину); ЧИСТОПЛЮ́Йзневажл. (той, хто цурається брудної роботи). Сашко так натренував м’язи рук, що вони в нього як у спортсмена. Віталик, правда, теж не якийсь там білоручка (О. Гончар); - Буди вже своїх панів, - наказав Йонька.- А то як зайду з кіссям, то я їх скоро підніму (Григорій Тютюнник); Чистоплюй... А-а, це колись ще в школі так назвав Віктора Іван.. за те, що Віктор відмовився їхати в колгосп копати картоплю (М. Зарудний). - Пор. ле́дар, песту́н.
ГУЛЬВІ́САрозм. (той, хто любить гуляти, живе легковажно), ГУЛЯ́КАрозм.,БА́ЙДАрозм., ЯРИ́ГАрозм., заст., ЯРИ́ЖКАрозм., заст., ЯРИ́ЖНИКрозм., заст., ГУЛЬТЯ́Йзневажл., ГОЛЬТІПА́КА[ГУЛЬТІПА́КА]зневажл., ГАЛГА́Ндіал.Щастя те, що з сина не ферт і не гульвіса: з п’ятого класу гімназії він допомагав матері, ганяючи по репетиціях (Ю. Смолич); Гуляка, горлаючи молодецьку пісню, вийшов на дорогу (А. Шиян); Всім до мене байдам байдуже (М. Бажан); Паливоди і волоцюги, Всі зводники і всі плути; Ярижники і всі п’янюги.. Кипіли в пеклі всі в смолі (І. Котляревський); Полюбила гультяя, Гірка доля моя (пісня); - Дуже, дуже багато швендяє сюди гольтіпак, що, нічого не вміючи і нічого не знаючи, туди хочуть за добрими людьми (Г. Квітка-Основ’яненко); Ці галгани і розбишаки або гинуть у бою, або татари женуть їх, як отару в неволю (З. Тулуб). - Пор. 1. безпу́тник, ле́дар, неро́ба, 1. обі́дранець, п’яни́ця.
ДАРМОЇ́Дрозм. (той, хто живе на чужий кошт, чужою працею; також лайл.), ПАРАЗИ́Трозм., ЗАХРЕБЕ́ТНИКрозм., ТРУ́ТЕНЬрозм., ТРУТрозм., ОБ’ЇДА́ЛОрозм., ГАЛАПА́Сдіал. [Микита:] Собака, котру проганяють, як дармоїда, з двору, швидше знайде собі пристановище, ніж я... (М. Кропивницький); Фізичну роботу ненавидять раби і паразити (О. Довженко); Бюрократ - захребетник, Бюрократ - нахлібник, Бюрократ - недолугий управитель - він скрізь у тисячах тисяч іпостасей (з газети); Не стануть святами ніколи будні, Хоч як би там не мудрували трутні, трудитись має кожен, як бджола!.. (Д. Павличко); Цар і трут на дурняк живуть: інші працюють, а вони мед їдять (прислів’я); Об’їдало.. норовить побільше на дурничку з’їсти та випити (Г. Хоткевич); Вже сварить його й дитина, що він трут і галапас (О. Маковей). - Пор. ле́дар.
ЛЕ́ДАР (людина, яка не любить працювати), ЛЕДА́ЧИЙ, ЛІНИ́ВИЙ, ЛІНИ́ВЕЦЬрозм.,ЛІНЮ́Х розм.,ЛЕДА́ЩОзневажл.,ЛЕДАРЮ́ГАпідсил.зневажл.,ЛЕДАЦЮ́ГА підсил. зневажл.,ЛЕДАЩИ́ЦЯзневажл. рідше;ГАВОЛО́Взневажл. (той, хто байдикує); ЛЕ́ЖЕНЬрозм.,ЛЕЖЕБО́Крозм.,ЛЕЖЕБО́КАрозм.,ВАЛЯ́КА розм.,ПІЧКУ́Ррозм.,БАБА́К[БАЙБА́К]розм.рідко (той, хто любить багато відпочивати, лежати). - Ледарі в нас не в пошані, працювати з перших днів привчайся (О. Гончар); - Від ледарів і лежебоків усе одніметься колись, - це я давно казав (П. Тичина); Лінивим находитися, а ледачим наробитися (прислів’я); Як зведе [козак] його гарапником! Той лінивець аж підскочив вище козака (збірник "Україна сміється"); - Може, у вас які хлопи інші, того не знаю, але у мене самі лотри, лайдаки, лінюхи і злодії (Г. Хоткевич); Ніхто й не знав, що він таке ледащо й таки зовсім бездільник, а не знавши, та й оддали за нього Пріську (Г. Квітка-Основ’яненко); Ледарюгою Остапа назвала [жінка], мовляв, він і дітей розігнав з дому, тепер і її хоче з хати вижить! (К. Гордієнко); - Наш син ледацюга, - скаржиться мати. - Нічим не цікавиться, байдикує (збірник "Український анекдот"); Говорять люди, козак ледащиця; Козак ледащиця, не хоче робити (пісня); Тепер виходить, що він мовби збоку стоїть, як оті ґаволови: самі собою, а він, головний інженер, теж сам собою (М. Ю. Тарновський); - Ченці не ченці, а якісь лежні та дармоїди, ледарі або грошолюби (І. Нечуй-Левицький); - Вставай, лежебоко, - сказав добродушно батько, - та розкажи ще раз, про що ти гомонів учора з Кажаном (О. Донченко); "Мовчи, кажу, Степане, про тебе й кури сокочуть по смітниках, що ти такий грубіян і валяка!" (Ганна Барвінок); [Пугач:] Ну, я все сказав. Не хочете - як хочете. Сидіть собі тут пічкурями. Тримайтесь за мамині спідниці (О. Гончар); - А що? - Ірися щебетала: - Сидиш без діла і клюєш? Чи се не тебе лінь напала? ..Хто б сподівавсь, що Турн бабак?.. (І. Котляревський). - Пор. гульві́са, дармої́д.
НЕРО́БАрозм. (той, хто проводить час у неробстві, веде бездіяльне життя), НЕ́РО́Брозм. рідше,БЕЗДІ́ЛЬНИКзаст., ПУСТОПЛЯ́Сзневажл.; ЛО́БУРзневажл., лайл., ЛОБУРЯ́КАпідсил. зневажл., лайл.,ЛОБОТРЯ́Сзневажл., лайл., ЛОБзневажл., лайл. (перев. про здорового на вигляд хлопця або чоловіка). - ..Жити неробою - то найбільша ганьба! (О. Гончар); Павло образився. - Що ти мене агітуєш!.. Та й не такий я нероб, як тобі здається (А. Головко); Поміщик Золотарьов був безжурний гультяй - п’яничка та лобур, завсідник усіх ресторанів та кафе (Ю. Смолич); - Хай він не думає, що Сергій такий от лобуряка. Він до всякої роботи беручкий (Ю. Мушкетик); - Увечері Гармаш в салон-вагоні отамана Щупака Мандрику бачив. А з ним якраз і синка-лоботряса вашого директора (А. Головко). - Пор. гульві́са, ле́дар.

Словник фразеологізмів

ле́даря пра́знувати, жарт. Нічого не робити; байдикувати, гуляти. — Посиділи з Олькою-сторожихою, пограли в мовчаники, і подалася собі під кожухом ледаря празнувати… (А. Крижанівський).