легітимізувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив легітимізува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   легітимізу́ймо
2 особа легітимізу́й легітимізу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа легітимізува́тиму легітимізува́тимемо, легітимізува́тимем
2 особа легітимізува́тимеш легітимізува́тимете
3 особа легітимізува́тиме легітимізува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа легітимізу́ю легітимізу́ємо, легітимізу́єм
2 особа легітимізу́єш легітимізу́єте
3 особа легітимізу́є легітимізу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
легітимізу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. легітимізува́в легітимізува́ли
жін. р. легітимізува́ла
сер. р. легітимізува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
легітимізо́ваний
Безособова форма
легітимізо́вано
Дієприслівник
легітимізува́вши