легітимізований 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний легітимізо́ваний легітимізо́вана легітимізо́ване легітимізо́вані
родовий легітимізо́ваного легітимізо́ваної легітимізо́ваного легітимізо́ваних
давальний легітимізо́ваному легітимізо́ваній легітимізо́ваному легітимізо́ваним
знахідний легітимізо́ваний легітимізо́вану легітимізо́ване легітимізо́вані
орудний легітимізо́ваним легітимізо́ваною легітимізо́ваним легітимізо́ваними
місцевий на/у легітимізо́ваному, легітимізо́ванім на/у легітимізо́ваній на/у легітимізо́ваному, легітимізо́ванім на/у легітимізо́ваних