-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив легітимува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   легітиму́ймо
2 особа легітиму́й легітиму́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа легітимува́тиму легітимува́тимемо, легітимува́тимем
2 особа легітимува́тимеш легітимува́тимете
3 особа легітимува́тиме легітимува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа легітиму́ю легітиму́ємо, легітиму́єм
2 особа легітиму́єш легітиму́єте
3 особа легітиму́є легітиму́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
легітиму́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. легітимува́в легітимува́ли
жін. р. легітимува́ла
сер. р. легітимува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
легітимо́ваний
Безособова форма
легітимо́вано
Дієприслівник
легітимува́вши