легітимований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний легітимо́ваний легітимо́вана легітимо́ване легітимо́вані
родовий легітимо́ваного легітимо́ваної легітимо́ваного легітимо́ваних
давальний легітимо́ваному легітимо́ваній легітимо́ваному легітимо́ваним
знахідний легітимо́ваний, легітимо́ваного легітимо́вану легітимо́ване легітимо́вані, легітимо́ваних
орудний легітимо́ваним легітимо́ваною легітимо́ваним легітимо́ваними
місцевий на/у легітимо́ваному, легітимо́ванім на/у легітимо́ваній на/у легітимо́ваному, легітимо́ванім на/у легітимо́ваних