-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ле́гшати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ле́гшаймо
2 особа ле́гшай ле́гшайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ле́гшатиму ле́гшатимемо, ле́гшатимем
2 особа ле́гшатимеш ле́гшатимете
3 особа ле́гшатиме ле́гшатимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ле́гшаю ле́гшаємо, ле́гшаєм
2 особа ле́гшаєш ле́гшаєте
3 особа ле́гшає ле́гшають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ле́гшаючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ле́гшав ле́гшали
жін. р. ле́гшала
сер. р. ле́гшало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ле́гшавши

Словник синонімів

ЛЕ́ГШАТИ (ставати легшим), ПОЛЕ́ГШУВАТИСЯ, ОБЛЕ́ГШУВАТИСЯрідше. - Док.: поле́гшати, обле́гшитися. Все легшає в Яреська при боці сівацький мішок, все меншає в ньому зерна, все більше насіння в родючій материній землі (О. Гончар).
ПОЛЕ́ГШАТИбезос. (про звільнення від болю, тривоги, турбот тощо), ПОПУСТИ́ТИ, ВІДПУСТИ́ТИ, ПОЛІВИ́ТИдіал. - Недок.: ле́гшати, попуска́ти, відпуска́ти. Тільки було йому трошки на душі полегшає, як своє лихо розкаже Ївзі (Г. Квітка-Основ’яненко); Марусі, як казала стара Гафійка, "попустило трохи". Жура втомилася і пішла собі за високі гори (Г. Хоткевич); - Схопило її так, що, думали, вже не встане. Захотіла побачити тебе. От і послали листа. А це вже відпустило (Г. Коцюба); Йому полівило (Словник Б. Грінченка).
СЛА́БНУТИ (ставати меншим за ступенем вияву), СЛА́БШАТИ, СЛАБІ́ТИ, СЛАБІ́ШАТИ, ПОСЛА́БЛЮВАТИСЯ, ПОСЛАБЛЯ́ТИСЯ, ОСЛА́БЛЮВАТИСЯ, МЕНШАТИ, ЗМЕ́НШУВАТИСЯ, ПРИМЕ́НШУВАТИСЯ, ЗНИ́ЖУВАТИСЯ, СПАДА́ТИ, ВІДДА́ЛЮВАТИСЯ, ВІДДАЛЯ́ТИСЯ, ПЕРЕСІДА́ТИСЯ (перев. про мороз, холод); УЛЯГА́ТИСЯ[ВЛЯГА́ТИСЯ] (перев. про явища природи); ЛЕ́ГШАТИ, ПОЛЕ́ГШУВАТИСЯ, ВІДПУСКА́ТИ, ВІДЛЯГА́ТИ, УГАВА́ТИ[ВГАВА́ТИ], ПОПУСКА́ТИ, ПРИТУПЛЯ́ТИСЯ, ПРИТУ́ПЛЮВАТИСЯ (про біль, хворобу, неприємні відчуття тощо); РОЗРЯДЖА́ТИСЯ (про напружену ситуацію). - Док.: осла́бнути, осла́бти, посла́бнути, посла́бти, посла́бшати, послабі́шати, посла́битися, осла́битися, зменшитися, приме́ншитися, зни́зитися, спа́сти, поме́ншати, віддали́тися, пересі́стися, улягти́ся[влягти́ся], поле́гшати, поле́гшитися, відпусти́ти, відлягти́, попусти́ти, притупи́тися, розряди́тися. Гул від кроків слабнув (Ірина Вільде); Голос його блякне, слабне (А. Хорунжий); Діяльність "Гарту" влітку значно слабшала, бо основні кадри, особливо студенти, роз’їжджались по селах додому (з журналу); Вгорі зараз же відчули, що з окопу стрілянина зменшилась (Григорій Тютюнник); Відчутно спадала денна спека (В. Минко); "От лихо, - думає Кирило, - хоч би мороз пересідався, або що" (А. Тесленко); Досвітня метушня по дворах та вулицях вже вляглася (Дніпрова Чайка).