-1-
іменник жіночого роду
(різновид ласощів) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний легумі́на легумі́ни
родовий легумі́ни легумі́н
давальний легумі́ні легумі́нам
знахідний легумі́ну легумі́ни
орудний легумі́ною легумі́нами
місцевий на/у легумі́ні на/у легумі́нах
кличний легумі́но* легумі́ни*

Словник синонімів

ЛА́СОЩІмн. (солодкі кондитерські вироби), СОЛО́ДОЩІмн.,СОЛОДЕ́НЬКЕрозм.,ЛАГОМИ́НИмн., розм.,СОЛОДНЕ́ЧАрозм.,ЛА́КІТКАдіал.,ЛЕГУМІ́НИдіал.;ПУ́НДИКперев. мн., розм.,МАНТУ́ЛКИмн., діал. (перев. про печений виріб). [Марта:] На ласощі розживуться [мати]: і прянички, й калачі будуть (С. Васильченко); Лакеї розносили на срібних тацях солодощі та фрукти (П. Кочура); [Варка:] А я тільки б і їла солоденьке! (М. Кропивницький); Везли з собою лагомини, оливу, мило, риж, маслини (І. Котляревський); Просив, щоб сказав [Антошик], чого хоче, то.. не пошкодував би й грошей на лакітки (М. Ю. Тарновський); Дубовий сволок, а на нім Медяники і легуміни (М. Старицький); Корзинка була повна подорожніх пундиків (Л. Яновська); Була оце на ярмарку та купила дітям мантулків (Словник Б. Грінченка).
ЛА́СОЩІмн. (смачна їжа), ДЕЛІКАТЕ́С, ЛАСЕ́НЬКЕрозм.,ЛАГОМИ́НИмн., розм.,ПУ́НДИКперев. мн., розм.,ЛА́КОМИНАрозм. рідко,ЛЕГУМІ́НИ мн., діал.;ВИТРЕБЕ́НЬКИмн., розм. (приготовлена незвичайним способом страва). І ласощі все тілько їли, Сластьони, коржики, стовпці, Варенички пшеничні, білі, Пухкі з кав’яром буханці (І. Котляревський); В Японії традиційний делікатес - страви з лопухів (з журналу); Все бажалось їй ласенького та добренького (І. Нечуй-Левицький); А на трьох, самих великих [хурах], всякі лагомини: сливи вагові, родзинки, фіги та маслини (М. Макаровський); Як забагатієте, тоді будете їсти пундики (І. Нечуй-Левицький); Мати завжди підсовувала йому кращий шматок: часом спече якусь лакомину, перехопить десь сала, заріже курку, - і все Грицеві (С. Добровольський); Там лакомини різні їли, Буханчики пшеничні білі, кислиці, ягоди, коржі І всякі-разні витребеньки (І. Котляревський).