легувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив легува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   легу́ймо
2 особа легу́й легу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа легува́тиму легува́тимемо, легува́тимем
2 особа легува́тимеш легува́тимете
3 особа легува́тиме легува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа легу́ю легу́ємо, легу́єм
2 особа легу́єш легу́єте
3 особа легу́є легу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
легу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. легува́в легува́ли
жін. р. легува́ла
сер. р. легува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
лего́ваний
Безособова форма
лего́вано
Дієприслівник
легува́вши