-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний легкоду́хий легкоду́ха легкоду́хе легкоду́хі
родовий легкоду́хого легкоду́хої легкоду́хого легкоду́хих
давальний легкоду́хому легкоду́хій легкоду́хому легкоду́хим
знахідний легкоду́хий, легкоду́хого легкоду́ху легкоду́хе легкоду́хі, легкоду́хих
орудний легкоду́хим легкоду́хою легкоду́хим легкоду́хими
місцевий на/у легкоду́хому, легкоду́хім на/у легкоду́хій на/у легкоду́хому, легкоду́хім на/у легкоду́хих

Словник синонімів

БОЯЗКИ́Й (який легко піддається почуттю страху), БОЯЗЛИ́ВИЙрідше,БОЯГУ́ЗЛИВИЙзневажл.,СТРАХОПУ́ДЛИВИЙпідсил. розм.,СТРАХОПУ́ДНИЙпідсил. розм.;ЛЯКЛИ́ВИЙ, ПОЛОХЛИ́ВИЙпідсил. (який постійно лякається); ТРЕМТЛИ́ВИЙпоет.,ТРЕ́ПЕТНИЙпоет.,ХАРАПУ́ДЛИВИЙрозм. (звичайно про тварин - який легко лякається, відчуває страх перед найменшою небезпекою); НЕСМІ́ЛИ́ВИЙ, НЕСМІ́ЛИЙ (не впевнений у собі, у своїх силах, боязкий і нерішучий); МАЛОДУ́ШНИЙ, ЛЕГКОДУ́ХИЙ (який пасує, відступає перед труднощами, небезпекою, не має мужності виступити з рішучим вчинком). - Вчора прибув сюди з Сенчі пан Суфщинський з жінкою та з дітьми. Панок боязкий, а його жінка ще полохливіша: бояться обоє тут зоставатись (І. Нечуй-Левицький); Олесю наче хто підмінив. До цього відлюдкувата, мовчазна, боязлива, вона поволі відтавала, вперше за все своє коротеньке життя обласкана братом (А. Дімаров); Таких себелюбних, запопадливих і боягузливих [як Долгін] Нерчин зустрічав (Н. Рибак); Біжить лякливий ворог, лишаючи на темному шляху людей, гармати, танки, кулемети (Л. Первомайський); Дехто з наших уже бачив лісника зблизька і вважає, що він несимпатичний, полохливий, обережний (П. Автомонов); - Не хвилюйся, моя трепетна лань, - лагідно озвався [батько до матері] (Є. Кравченко); - Подумавши, - сам зрозумієш, що вибраний мною спосіб - єдиний; показати самого себе перед Ольгою малодушним, несправедливим, мізерним боягузом (П. Колесник); -А що... що, коли мені там [у лікарні] скажуть: "Надто пізно, тепер уже ніщо не допоможе.."? - Шуро, - сказав батько, - невже ти така легкодуха? (О. Донченко). - Пор. зля́каний.
ЛЕГКОВА́ЖНИЙ (який діє необачно, не поміркувавши; також про дії, вчинки, мову, в яких проявляється необачність),ЛЕГКОДУ́МНИЙ, ЛЕГКОДУ́ХИЙ, ЛЕГКОДУ́ШНИЙ, НЕСЕРЙО́ЗНИЙ, НЕСОЛІ́ДНИЙ, БЕЗДУ́МНИЙ, ПОРО́ЖНІЙ, ПУСТИ́Й, ВІ́ТРЯНИЙрозм.,ПУСТОПОРО́ЖНІЙрозм.,ШАЛАПУ́ТНИЙрозм.,ЛЕГКОМИ́СНИЙдіал.;КРУ́ЧЕНИЙ (схильний до необачних вчинків); ФРИВО́ЛЬНИЙкнижн. (який виходить за межі пристойності);ВІТРУВА́ТИЙ (непосидющий); ДЖЕНДЖУРИ́СТИЙ розм. (який кокетує своєю зовнішністю й одягом). Легковажні й легкодумні панни й дами так і липли й горнулись до його [Фесенка] (І. Нечуй-Левицький); Він має силу волі, щоб вчасно виправити легковажну поведінку (І. Ле); - З горя це він, - похмуро кинув Корж. - Легкодухі завжди тієї віри, де більш сала дають (З. Тулуб); Любов?! Як часто це слово на устах цокотух, легкодушних жінок!.. (Уляна Кравченко); Несерйозна людина; Прошу вважати цей лист науковим спростуванням вашої несолідної репліки щодо моєї персони (А. Крижанівський); "Побачити світу" - це єдине розумне зерно бездумного "перекотиполя", яким на ту пору я й був (І. Волошин); Порожній чоловік як той тарабан (прислів’я); Найбільше недолюблював [Янка Купала] порожні розмови, як і промови з трибуни, красномовні, але вбогі змістом і дуже розтягнуті (Т. Масенко); Хвастун - пустий чоловік (прислів’я); Перекидались [Кирило та Устя] словами, пустими і незначними, аби подати один одному голос (М. Коцюбинський); Не вітряна ж якась, а тиха, скромна Марина, з вічно сумними очима, уже третього причарувала (М. Зарудний); - Ти пустопорожній фантазер! - рикав Гризота, грюкаючи кулаком по столу (В. Речмедін); - Та ні, тут, здається, діло не в картах. Хлопець, щоправда, шалапутний-таки, а втім... (А. Головко); Була се плитка, легкомисна і наскрізь змислова натура, у котрої фізичні імпульси переважали над духовними (І. Франко); Старий.. повернув услід за возом, на якому курникав якусь веселу пісеньку шибенної вдачі Максим. Йому, крученому, набагато легше живеться на світі, ніж серйозній людині (М. Стельмах); - Я не фривольний гетеанець, я належу До моїх поетів швабських (Леся Українка); Вітруватий Дяченко таких підібрав собі й січовиків і вплав на конях пішов через Дніпро (І. Ле); Перехрестик побачив.. вже не молодого, але дженджуристого ротмістра, що упадав біля скромної, недосвідченої в залицяннях Марусі (С. Добровольський). - Пор. 1. безпу́тний.
ЛЕГКОДУ́ХИЙ (позбавлений сили волі),СЛАБОДУ́ХИЙ, СЛАБКОДУ́ХИЙ, СЛАБОХАРА́КТЕРНИЙ, БЕЗВО́ЛЬНИЙ[БЕЗВІ́ЛЬНИЙ] (не здатний самостійно щось зробити, вирішити). [Кіндрат Іванович:] Оці образовані люди, то вони якісь легкодухі, нетерплячі (М. Кропивницький); Кирило Васильович напружено думав: "Мабуть, я помилився, залучивши в організацію цю слабодуху дівчину" (А. Хижняк); Перелякане жіноцтво істерично кричало, декотрі слабкодухі панни зомліли (Ф. Бурлака); Горпина Іванівна на всі боки чистила слабохарактерного чоловіка (Ю. Збанацький); Ніхто не мучив мене так, як один мій шкільний товариш, безвольний до краю (Леся Українка).