легковірний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний легкові́рний легкові́рна легкові́рне легкові́рні
родовий легкові́рного легкові́рної легкові́рного легкові́рних
давальний легкові́рному легкові́рній легкові́рному легкові́рним
знахідний легкові́рного, легкові́рний легкові́рну легкові́рне легкові́рних, легкові́рні
орудний легкові́рним легкові́рною легкові́рним легкові́рними
місцевий на/у легкові́рному, легкові́рнім на/у легкові́рній на/у легкові́рному, легкові́рнім на/у легкові́рних

Словник синонімів

ДОВІ́РЛИВИЙ (який легко довіряє, схильний довіряти), ЛЕГКОВІ́РНИЙ, ІМОВІ́РНИЙ[ЙМОВІ́РНИЙ]заст.Довірливі дівчата стали, не сміють хлопця вивірить - щиро він кохає чи прихитрюється (К. Гордієнко); Сташка не раз дивувалась, які ті хлопці неглибокі в своєму самолюбстві, які до смішного легковірні (Ірина Вільде); Необачна, ймовірна, вона заплуталася, як та муха, у павутинні лукавих порад (Л. Яновська).